У Болівії триває підготовка до загальних виборів, де ключовою проблемою стають глибокі економічні труднощі. Той, хто стане новим президентом країни, зіткнеться з надзвичайно складним завданням – намаганням розібратися в ситуації.
Ель-Альто – друге за розміром місто Болівії, де проживає 1,2 мільйона людей. На висоті 4150 метрів (13615 футів) воно є найвищим містом у світі з населенням понад 100 тисяч.
Місто кишить вузькими вулицями, де продавці намагаються запропонувати все – від апельсинів до підробленого брендового взуття. На тротуарі механік автомобілів Хосуе Мачіас смакує морозиво з маленьким сином.
Він розповідає, як інфляція в Болівії, що у червні сягнула рівня 24%, впливає на його родину. “Ціни на все зростають, але ми все ще заробляємо те саме,” – говорить він. “Ми ледве зводимо кінці з кінцями, бо ціни на харчі, такі як м’ясо, олія і яйця, потроїлися.”
Така ситуація спровокована комбінацією факторів, зокрема падінням виробництва природного газу і відповідно зменшенням експорту цього ключового джерела доходів. Це призвело до нестачі доларів США, ускладнюючи країні імпорт пального, дизелю та продуктів харчування, що викликало протести на вулицях.
У деяких автозаправних станціях водіїм вантажівок часто доводиться чекати більше 24 годин, щоб заправитися. Таксист Гонзало Ріс скаржиться на ситуацію, кажучи, що раніше було легше заправити автомобіль, а тепер він змушений чекати біля насоса від чотирьох до шести годин.
Протягом майже 20 років уряд Болівії утримував ціни на пальне штучно низькими шляхом дотацій. Це почалося ще в 2006 році, коли президент Evo Morales націоналізував гідрокарбоновий сектор країни.
Але в 2023 році державна енергетична компанія YPFB повідомила, що Болівія вичерпує запаси внутрішнього природного газу через брак інвестицій у нові розвідки. Викликаний дефіцитом газу уряд стикається з труднощами у фінансуванні дотацій на пальне. Відомо, що минулого року на ці дотації було витрачено 2 мільярди доларів.
Виходячи з лівої політичної лінії, президент Луїс Арсе, який не йде на перевибори 17 серпня, звинувачує парламент Болівії у падінні виробництва природного газу, а його опоненти, у свою чергу, звинувачують його в економічних негараздах.
Офіційний курс валюти Болівії, болівіанів, не допомагає справам. Ведення регулювання курсу з 2011 року фіксує курс на рівні 6.96 болівіанів за один долар. Проте на чорному ринку валюту можна обміняти за ціною 14-15 болівіанів за долар, що призвело до розквіту чорного ринку, з якого уряд не отримує податкові надходження.
Економіст Гері Родрігес пояснює, що компанії надають перевагу продажу товарів на чорному ринку, замість реалізації їх в Болівії, що призводить до нестачі їжі та пального.
Обмеження на використання кредитних карток – ще одна проблема для бізнесу в Болівії. “Проблема з кредитними картками в тому, що всі банки встановили обмеження, які є безглуздим,” – каже Алесандра Гугліємі, яка володіє бізнесом “The Clean Spot”.
Багато людей в Болівії сподіваються, що новий уряд зможе змінити ситуацію на краще. На даний момент два праві кандидати є попереду в рейтингах президентських виборів. Лідером є Самуель Дорія Медіна з Національного об’єднання, який був головним акціонером найбільшого цементного виробника в Болівії, а другим є Хорхе Кіроґа, який вже обіймав посаду президента з 2001 по 2002 рік.
Якщо жоден кандидат не отримає більше половини голосів 17 серпня, а цього не очікується, відбудеться повторне голосування 19 жовтня. Політолог Франкліна Пареха висловлює скептицизм щодо можливості покращення життя більшості людей новим урядом.
Економіст Родрігес вважає, що Болівії необхідно радикально змінити економічну модель, з метою зменшення ролі держави. Це передбачає адаптацію законодавства та інституцій.
