Питання безпеки переписують економічні та зовнішньополітичні траєкторії Вірменії, Азербайджану та Грузії. Ці країни, орієнтуючись на складні вибори своєї майбутньої політики, повинні визнавати геостратегічну важливість Південного Кавказу, а Європейському Союзу слід зміцнити свої зв’язки з цим регіоном.
Брутальне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року, стало найбільшим викликом зовнішньої політики ЄС за останні три десятиліття. Союзу потрібно працювати поза межами звичного комфорту та розробити нову спільну стратегію стосовно країн Європейського Сходу, а також самої Росії.
Ця публікація є частиною проекту “Схід Європи” в “Carnegie Europe”, що займається політикою Європи щодо Східної Європи та Росії.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало каталізатором значних змін як у геополітиці, так і в економічному профілі Південного Кавказу. Ці зміни трансформують відносини між трьома державами регіону та ЄС.
Європейський Союз, з 2009 року, розвивав свої відносини з країнами Південного Кавказу—Вірменією, Азербайджаном та Грузією—переважно через Східне партнерство (EaP). Це партнерство акцентувало увагу на зміцненні управлінських структур, розв’язанні питань з’єднання, а також на економічному співробітництві. Однак, внаслідок безпекових загроз ці країни обрали різні зовнішньополітичні траєкторії.
Грузія, приміром, підписала Угоду про асоціацію з ЄС у 2014 році, що включає глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA). Вірменія спочатку прагнула підписати таку угоду, але в результаті безпекових загроз через конфлікт в Нагірному Карабаху вирішила приєднатися до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Це призвело до менш амбітної угоди з ЄС—Угоди про всеобопійну та розширену партнерську взаємодію (CEPA). Азербайджан, в свою чергу, зіткнувся з труднощами у формулюванні комплексних торговельних угод через відхилення від ключових європейських цінностей.
Вторгнення Росії в Україну в 2022 році змінило геополітичну реальність ЄС та його трьох сусідів на Південному Кавказі, що призвело до значних зрушень у їхніх відносинах. Грузія отримала статус кандидата в ЄС у 2023 році разом з Україною та Молдовою, хоча через демократичну деградацію процес європейської інтеграції Грузії призупинено.
Вірменія переосмислює свою зовнішню політику через розчарування в Росії, яка не надала підтримку в конфлікті з Азербайджаном. Співробітництво між ЄС та Азербайджаном в основному зосереджене на енергетичному секторі через зміни, пов’язані з відмовою ЄС від російських енергетичних постачань.
Зростаюче економічне співробітництво, яке вийшло з нової геополітичної реальності, викликаної війною в Україні, ставить ЄС перед необхідністю зміцнити свої зв’язки з Південним Кавказом, вважаючи це не лише можливістю, а необхідністю для забезпечення свого впливу та доступу до ключових маршрутів.
