На кордоні між Тунісом і Лівією сформувалася тісна економіка, заснована на неформальних торгових угодах, але політичні зміни в обох країнах докорінно змінили економічний і безпековий ландшафт.
Вплив конфліктів на прикордонну економіку
В Азії, на Близькому Сході та в Африці конфлікти і нестабільність тривають у прикордонних регіонах, де місцеві напруження пов’язані з регіональними та глобальними динаміками. Засновники Asia Foundation, Rift Valley Institute і Carnegie Middle East Center працюють над вивченням причин і наслідків конфліктів у цих прикордонних зонах.
Непередбачувані зміни після повстань 2011 року
У період з 2010 по 2011 рік, повстання в Тунісі і Лівії порушили тривале неформальне регулювання пограничної торгівлі. Протягом наступного десятиліття, коли Лівія розпадалася на ворогуючі території, Туніс зберіг свою єдність і все більше відмовлявся від офіційних угод із змагальними центрами влади Лівії. Внаслідок цього, базові угоди між непідконтрольними акторами стали нормою, хоча вони виявилися нестійкими для виживання економіки прикордонних територій Тунісу.
Негативні наслідки для прикордонних громад
Разом із відсутністю стабільності в Лівії, Туніс стикається з безліччю викликів, таких як фрагментація безпекового ландшафту, банківська криза та жорсткий контроль прикордонної безпеки. На прикордонних територіях виникають нові угруповання злочинців, а підприємці опиняються під тиском з боку озброєних банд, що значно ускладнює умови ведення бізнесу.
Необхідність реформи та вирішення конфліктів через «популярну дипломатію»
З початку 2016 року, коли безпекові заходи Тунісу почали втягувати економіку в стан занепаду, з’явилися різноманітні місцеві групи, які спробували вирішити питання торгівлі з Лівією. Угода, яка була укладена в січні 2017 року, дозволила туніським підприємцям безмитно імпортувати товари, однак її реалізація зазнала перешкод через відмову міста Зувера погодити угоду.
Перспективи покращення економічного стану
У 2018 році на фоні демократичних виборів у Тунісі нові муніципальні ради активно почали впливати на відновлення торгівлі, відкриваючи нові шляхи співпраці з лівійськими містами. Це свідчить про можливість побудови ефективних двосторонніх угод, але також показує, що для стабільного розвитку необхідно більше зусиль з боку центрального уряду.
Висновки та рекомендації
Тунецькому уряду доцільно розробити трирівневий підхід для вирішення економічних і безпекових викликів на кордоні. Це може включати підвищення рівня безпеки і створення зони вільної торгівлі, стимулювання міських рад до укладення угод про торгівлю та активне залучення різних державних структур у процес координування угод.
