Залежність Єгипту та Тунісу від зовнішнього фінансування призвела до їхньої периферизації в глобальній економіці і в геополітиці Близького Сходу та Північної Африки. Програма політичної економії вивчає різні кризи, які вражають регіон, аналізує політику жорсткої економії та нерівності, а також розглядає виклики, пов’язані з адаптацією і трансформацією економік.
Вплив високої заборгованості на геополітичний ландшафт
Високі рівні боргу та зміна стратегії порятунку формують геополітичний ландшафт. Країни-експортери вуглеводнів стають все більш помітними на фоні країн із величезною заборгованістю, таких як Єгипет, Йорданія, Ліван та Туніс. Це посилює економічну маргіналізацію країн з низьким і середнім доходом.
Спільні виклики Єгипту та Тунісу
Несприятливі глобальні економічні умови, зокрема коливання цін на продукти харчування і енергію, призвели до значних труднощів цих країн. Єгипет, найбільший імпортер пшениці, і Туніс зазнають серйозних труднощів у забезпеченні фінансової стабільності.
Кроки до фінансового порятунку
Єгипет уклав угоду з Міжнародним валютним фондом (МВФ) у грудні 2022 року, яка уникнула катастрофи після великого витоку короткострокового боргу. Але країна все ще покладається на фінансування з держав Персидської затоки. Туніс зіштовхнувся з погіршенням фіскальної ситуації і має обмежену підтримку з боку Заходу.
Міжнародні та внутрішні виклики
Залежність від зовнішнього фінансування призвела до двотирівневої периферизації, яка визначає економічну політику обох країн відповідно до вимог кредиторів. Це перешкоджає їхньому зовнішньополітичному автоному позиціюванню та підвищує ризик соціальних заворушень в умовах зростаючої нестабільності.
Економічна та політична периферизація: спільна ситуація
З 2013 року Єгипет і Туніс значно зросли у своїй залежності від зовнішніх фінансових ресурсів через шоки в галузі продовольства, енергії та процентних ставок. Необхідність у фінансовій підтримці привела до перегляду зовнішньої політики.
Перспективи та виклики на майбутнє
Обидві країни вступають у в vicious circle, де накопичення економічних проблем веде до посилення фінансових потреб і збільшує геополітичну залежність. У умовах значних трансформацій на Близькому Сході та в Північній Африці, Єгипет і Туніс залишаються на узбіччі важливих рішень.
У завершенні, важливо зазначити, що у зв’язку зі своєю залежністю від зовнішнього фінансування, Єгипет та Туніс ризикують втратити можливість визначати свої власні економічні та політичні курси, що лише поглиблює вже існуючу кризу.
