Президент Єгипту Абдель Фаттах ель-Сісі створює нову республіку, яка визначається соціальною етикою «нічого безкоштовно», новою формою державного капіталізму та гіперп Presidential powers, які підтримуються військовою охороною. Ця структура забезпечує стабільність його режиму, але водночас залишає його нездатним вирішувати політичні, економічні та соціальні виклики.
Амбіції президента ель-Сісі по модернізації Єгипту виражаються в глибокій рефлексії соціального контракту, встановленого після 1952 року, радикальному переписуванні напрямку економіки та посиленню президентських повноважень. Хоча режим має міцну верхівку, неможливість досягнення політичної гегемонії ставить під загрозу його довгострокову стабільність.
На відміну від своїх попередників, ель-Сісі інтегрує військові та цивільні інтереси в державу, створюючи нові пара-державні структури, які підпорядковані президенту. Результати його адміністрації відображають світові тенденції, такі як відновлення державного капіталізму та політики жорсткої економії, але, що найважливіше, ель-Сісі уникнув формування правлячої партії або стійких альянсів з важливими соціальними групами.
Сучасна Єгипетська економіка стикається з найбільшими викликами: хронічним дефіцитом бюджету, зростаючою бідністю та соціальними розривами, зокрема, внаслідок екологічної кризи та внутрішніх та регіональних конфліктів. Відносини між військовою і бізнес-елітою залишаються напруженими, оскільки ель-Сісі намагається підтримувати контроль над ситуацією в країні, укріплюючи свій особистий і державно-військовий вплив.
Ель-Сісі сподівається, що його модифікована форма державного капіталізму зможе забезпечити стабільність внутрішньої політики, але невизначеність навколо соціальних відносин та джерел легітимності викликає серйозні питання щодо майбутнього нової республіки. Останні події в Єгипті показують, що, незважаючи на жорсткі репресії та контроль над інформаційним простором, постійні соціальні та економічні проблеми можуть поставити під загрозу цю нову політичну модель.
