Європейський Союз повинен вжити заходів для більш ефективного використання санкцій, щоб збудувати міцний міжнародний союз.
Старий вислів каже: “Коли у вас є лише молот, кожна проблема виглядає як цвях.” Це зауваження часто використовувалося для критики США через занадто великий акцент на військовій силі в їхній безпековій політиці. Перетворений варіант можна віднести й до зовнішньої політики Європейського Союзу: “Коли все, що у вас є, – це морква, кожна проблема виглядає як кролик.” Але часи, коли ЄС вважався “глобальним платником”, минули. Зараз ЄС отримав свій “молот”: санкції.
Проблеми зовнішньої політики ЄС
Зовнішня політика ЄС сильно затінена фінансовою кризою та наразі не у найкращому стані. У часи серйозних бюджетних обмежень санкції стали новою стандартною реакцією на міжнародні виклики, і їхнє використання в останні роки зросло в рази.
Санкції є однією з найважливіших порівняльних переваг ЄС у міжнародних відносинах. Представляючи 27 країн і 500 мільйонів людей, які є найбільшою економікою і найбільшим торговим гравцем у світі, ЄС готовий здійснювати колективний тиск на глобальному рівні.
Можливості та обмеження санкцій
Проте варто задатися питанням, чому ЄС так довго не користувався цими заходами системно. ЄС рідко вдався до санкцій у 80-ті роки, але війни на Балканах сприяли більш частому використанню цього інструменту в 90-х. Після закінчення криз на Балканах частота використання санкцій коливалася, але починаючи з 2010 року активність санкцій ЄС справді зросла.
Як наслідок, зараз існує 28 країн під санкціями СПЗМ, що становить приблизно 15% міжнародного співтовариства. Однак пізнє осмислення інструмента санкцій ЄС варто вивести з еволюції самоусвідомлення ЄС як міжнародного актора.
Виклики та перспективи
Серед причин, які спонукали ЄС розширити використання санкцій, варто виділити концепцію целеспрямованих санкцій, суть яких полягає у відповідальності винних, а не у завданні шкоди населенню загалом. Проте, незважаючи на значні результати, важливо поставити запитання: чи справді ці санкції працюють?
Оцінка дійсної ефективності санкцій ЄС може здійснюватися лише в кожному конкретному випадку. Існує серйозна академічна література, яка намагається визначити ефективність санкцій, проте результати зазвичай неоднозначні.
Санкції продовжують відігравати важливу роль у “инструментарії” ЄС. Проте, як стає необхідним формувати ширші альянси з різними акторами для вирішення регіональних криз, санкції не можуть більше служити заміною дипломатії.
У забезпеченні успіху європейської зовнішньої політики важливо досягти правильного балансу між різними інструментами. Варто також підвищити стратегічну міць та прискорити дипломатичні зусилля, щоб бути адекватними викликам сучасності.
