Кожен з нас хоча б раз в житті стикався з ситуацією, коли, переходячи з одного приміщення в інше, забував, навіщо саме це робив. Данний феномен відомий як “ефект дверей”. Він виникає, коли зміна простору призводить до втрати важливої інформації – цей процес пов’язаний із розподілом подій у свідомості.
Дослідження “ефекту дверей”
Вчені провели численні дослідження, щоб підтвердити це явище. В одній з найбільш значущих робіт, виконаній у 2011 році групою з Університету Нотр-Дам, учасники переносили предмети між віртуальними та реальними просторами. Результати виявили, що після проходження через двері, учасники частіше забували дії, про які думали ще кілька хвилин тому. Це свідчить про те, як наш мозок організовує досвід у формі окремих подій, що, в свою чергу, може призвести до тимчасового забуття.
Кордон між подіями
Професор психології Ґабріель Редванскі підкреслює, що перехід через двері у свідомості слугує своєрідним кордоном, що розділяє події та допомагає їх зберігати. Це пояснює, чому, переходячи з вітальні на кухню, ми часто втрачаємо зв’язок між бажанням щось зробити і самою дією.
Фантазії vs. Реальність
У 2014 році виявили, що “ефект дверей” може проявлятися навіть без фізичної наявності дверей — достатньо лише уявити процес переходу. Це підкреслює, що механізм пам’яті працює не лише в умовах реального середовища, але і в уявлених ситуаціях.
Нові погляди на явище
Проте нові дослідження, проведені в 2021 році, поставили під сумнів попередні висновки. Експеримент у віртуальній реальності продемонстрував, що “ефект дверей” не завжди проявляється, коли учасники переміщаються між кімнатами. Натомість він стає помітнішим у ситуаціях, коли підвищується навантаження на пам’ять. Це підкреслює, що не лише перехід через кордон, але й зміна контексту можуть збільшувати ймовірність короткочасного забуття.
Висновки експериментів
У ході другого експерименту, коли учасники мусили виконувати завдання зі запам’ятовування та підрахунку, “ефект дверей” проявився частіше. Перевантаження з пам’яті зробило людей більш уразливими до забуття, що призвело до підвищення ймовірності виникнення “ефекту дверей”, що підкреслює важливість контексту.
