Не так давно, вчені провели масштабні дослідження змін клімату на Марсі, в результаті яких встановили, що температура на Червоній планеті коливалася між гарячими та холодними періодами протягом мільярдів років.
Ці періоди могли бути загрозливими для потенційного життя на Марсі. Сьогодні Марс відомий як суха і посушлива планета, але вчені стверджують, що в минулому він був значно вологішим та більш схожим на Землю.
Група дослідників з Гарвардської школи інженерії та прикладних наук (SEAS) зробила важливе відкриття щодо того, як Марс міг утримувати тепло та рідку воду мільярди років тому.
Керівник дослідження Даніка Адамс відзначила, що наявність рідкої води на Марсі була загадкою, адже планета розташована далі від Сонця, а сам веде себе у ранню епоху менш активно.
Вчені пояснюють, що Марс міг утримувати рідку воду завдяки водню в атмосфері, який створював парниковий ефект. Але згодом виявилося, що водень був тимчасовим явищем. Дослідники змоделювали, як водень взаємодіяв з іншими газами та речовинами на поверхні планети.
Виявилося, що приблизно 4–3 мільярди років тому на Марсі існували теплі періоди, які тривали понад 100 000 років. Ці періоди вологості були результатом втрати води з атмосфери, що підвищувало рівень водню та підтримувало парниковий ефект.
Дослідження показали, що зміни в температурі та хімічному складі атмосфери могли вплинути на можливість життя на планеті, адже під час похолодання рівень кисню міг бути занадто високим.
Команда науковців також розробила нову теорію, що зміни температури на Марсі могли суттєво вплинути на хімічні процеси в атмосфері, зокрема шляхом перетворення вуглекислого газу на чадний.
Науковці тепер планують порівняти свої моделі з реальними зразками ґрунту та каменів, які будуть доставлені на Землю в рамках місії НАСА.
Ці відкриття викликають інтерес і надію на глибше розуміння давнього Марса та можливості його порівняння із Землею.
