Нещодавнє дослідження науковців з Університету Феррари (Італія) під керівництвом Сільвії Гіротто показало, що більшість давніх європейців мали темну шкіру, волосся та очі аж до залізної доби, яка розпочалася приблизно 3000 років тому.
У вчених були виявлені цікаві факти про гени, відповідальні за світлішу пігментацію. Вони з’явилися у європейців лише близько 14 000 років тому, проте були спорадичними ознаками у Homo sapiens, які прибули до Європи з Африки від 50 000 до 60 000 років тому. Світліша шкіра могла стати еволюційною перевагою, оскільки сприяла кращому синтезу вітаміну D у умовах мізерного сонячного світла Європи.
Дослідницька група проаналізувала 348 зразків стародавньої ДНК, зібраних з археологічних пам’яток у 34 країнах Західної Європи та Азії. Результати показали, що частка людей із темною шкірою залишалася високою в деяких регіонах до мідного віку, що розпочався приблизно 5000 років тому. У деяких випадках темна шкіра зберігалася навіть пізніше.
Генетична основа для світлої шкіри, як припускають вчені, сформувалася в Швеції приблизно в той же час, коли з’явилися світлі очі, але довгий час це залишалося рідкісним явищем. Сільвія Гіротто відзначила, що вивчення генетичних зв’язків стало сюрпризом для багатьох дослідників, адже було виявлено, що деякі європейці зберегли гени, що відповідають за темнішу пігментацію, до залізного віку.
Дослідження відкриває нові горизонти у вивченні генетики предків європейців, підтверджуючи, що терміни еволюційної адаптації можуть бути більш складними, ніж було вважалося раніше.
