Протягом десятиліть фокус Кремля на безпеці режиму та взаємодії внутрішньої і зовнішньої політики залишається стабільним трендом. Це стає все більш очевидним на тлі нових ризиків, пов’язаних із технологіями, зокрема з використанням штучного інтелекту та кіберзагроз.
Інформаційна війна як засіб самозахисту
Основний принцип російської інформаційної війни полягає в тому, що безпека режиму неможлива без контролю над інформацією. Інформаційна війна розглядається як внутрішня і зовнішня стратегія, яка служить не лише для захисту від зовнішніх загроз, але й для зміцнення свого владарювання всередині країни.
Використання концепції інформаційної безпеки
Згідно з численними документами, що розкривають політичну стратегію Росії, інформаційна безпека визначається як забезпечення національних інтересів у інформаційному просторі. Російська влада визначає зовнішні загрози як спроби західних країн вплинути на внутрішню політику держави та дестабілізувати суспільство через інформаційні операції.
Еволюція інформаційної тактики Росії
Із часу повернення Володимира Путіна на президентську посаду в 2012 році, ми спостерігаємо зростання конспірологічної риторики, в якій Захід виступає як ворог, що веде інформаційну війну проти Росії. Це збігається з періодом, коли Кремль значно посилив контроль над ЗМІ та інтернетом, застосовуючи законодавчі ініціативи для обмеження доступу до даних та інформації.
Висновки та майбутні виклики
Кремлівська параноя з приводу зовнішніх загроз часто призводить до рецепції дестабілізаційних наративів, що говорить про необхідність підтримки жорсткого контролю над інформаційним простором. Аналіз бажає звернути увагу на те, як така інформаційна доктрина може вплинути на міжнародні відносини та безпеку в світі.
