Голуби – це звичні мешканці українських міст, проте їхні малюки залишаються практично невидимими. Хоча у природі новонароджені пташенята існують, їх рідко можна зустріти на вулиці.
Ці птахи мають цікаві коріння. Колись вони мешкали на скелястих берегах Середземного моря, проте згодом адаптувалися до урбаністичного середовища. Вони обирають для гніздування місця, що нагадують печери, такі як горища, піддашшя та навіть простори під мостами. Сучасні будівлі ідеально підходять для їхнього життя.
Чому ж ми ніколи не бачимо пташенят? Все пояснюється особливостями їхнього розвитку: малюки проводять в гніздах від 4 до 6 тижнів, перш ніж стати достатньо сильними, щоб покинути їх. Крім того, маленькі голуби мають не найпривабливіший вигляд – їхнє тіло покрите лише рідким пухом, а дзьоби виглядають непропорційно великими.
Хоча багато хто вважає голубів “літаючими щурами”, ці птахи мають глибокі сімейні зв’язки. Голубині пари формуються на все життя, і обоє батьків активно беруть участь у вихованні своїх малюків. Якщо один із батьків загине, другий віддано продовжує виховувати потомство.
Якщо молодий голуб вилетить з гнізда, його можна легко впізнати за кумедним пуховим чубчиком. Цікаво, що ці птахи дуже прив’язані до своєї території, і навіть якщо їх перевозять на нове місце, вони прагнуть повернутися додому, вважаючи його своїм справжнім оселею.
