Згадуючи день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації, описує, як він потрапив у гарячу точку в Києві. Тут, в центрі української столиці, російські диверсанти боролися з українськими силами безпеки.
«Іде стрілянина, горять автомобілі, горять бронетранспортери… Коли ми проїхали, було багато тіл», – згадує він.
В якості урядового міністра Борняков отримав наказ виїхати на захід України та продовжувати свою роботу в більш безпечному місці. Після початку своєї кар’єри в 2019 році він відповідав за реалізацію проекту Diia – додатка, що дозволяє громадянам отримувати державні послуги в смартфонах.
Ідея полягала в тому, щоб громадяни мали доступ до всього необхідного з мобільного телефону: водійських посвідчень, свідоцтв про шлюб, документів на власність та багато іншого. Спочатку вони запустили послугу з водійських посвідчень, що стало популярним, а потім, під час пандемії, додали Covid-сертифікати.
«Це дало ще, можливо, два або три мільйони нових користувачів», – говорить Борняков.
Незважаючи на війну, Diia продовжує розвиватися і сьогодні налічує 40 державних послуг, включаючи сплату податків, реєстрацію автомобілів та подачу заяв на шлюб. Додаток також дозволяє українцям голосувати за Eurovision, вибираючи національних представників.
Крім того, в додатку доступні 30 документів, зокрема ліцензія на зброю і страховка на автомобіль. Є також портал Diia, який можна використовувати через комп’ютер, із 130 послугами для громадян і бізнесу.
Загалом Diia має 22,7 мільйонів користувачів, що робить Україну однією з провідних країн у сфері цифрових державних послуг, вважає Борняков, ставлячи Україну попереду Естонії, відомої своїм цифровим урядом.
«Я не бачив, щоб хтось інший робив краще, окрім, можливо, Саудівської Аравії, і це стосується як кількості користувачів, так і підходу», – додає він.
Як же Україні вдалося досягти таких успіхів незважаючи на пандемію та війну? Частина відповіді криється у належному кадровому забезпеченні.
Протягом останніх 20 років Україна стала популярним місцем для аутсорсингу ІТ-проектів, і, за словами Борнякова, в країні налічується близько 300 тисяч програмістів, які працювали над складними завданнями для великих міжнародних компаній.
«Це багато технічних та досвідчених інженерів, які можуть робити чудові речі», – вважає він.
Кошти, витрачені на розвиток Diia, оцінюються в 5-10 мільйонів доларів, що в декілька разів дешевше, ніж у Великій Британії.
Девід Івз, асоційований професор цифрового уряду в University College London, зазначає, що ключ до успіху України полягав у підготовчій роботі до створення додатку. З використанням програмного забезпечення, схожого на те, що застосовувалося в Естонії, Україна створила обмін даними для спрощення потоків інформації між державними установами.
Професор Ейвз вважає, що саме ця гнучкість в обробці даних дозволила Україні швидко додавати нові послуги під час війни. Зокрема, користувачі можуть подавати заяви на компенсацію за пошкоджене чи знищене майно, а також повідомляти місце розташування російських військ.
Перспективи майбутнього України включають розробку систем штучного інтелекту, які можуть спростити взаємодію з урядом. Борняков наголошує на необхідності переосмислення підходу до державних послуг.
Проте професор Івз застерігає: важливо бути обережними, ідентифікувати надійні дані для навчання штучного інтелекту та забезпечити, щоб система могла навчитися давати правильні відповіді.
«Штучний інтелект – це як автомобіль Ferrari: ви можете робити неймовірні речі, але вам потрібні й хороші дороги», – резюмує він.
