Цифрове з’єднання проникло в триваючий конфлікт у Малі, що дозволяє маліманцям як зменшувати, так і провокувати насильство. Роль цифрових комунікацій у сучасній війні постійно досліджується, оскільки звичайні повноваження та формати участі в конфлікті підлягають трансформації.
Цифрова комунікація та «культурне насильство»
Цифрові медіа можуть не лише демократизувати політичні процеси, але й збільшити насильство. У умовах війни доступ до підключених пристроїв і соціальних мереж може допомогти людям легітимізувати і спрощувати насильство. Дослідження показують, що цифрова комунікація може не лише поділити суспільство, але й поглибити політичну поляризацію.
Соціальні мережі в контексті війни
Соціальні мережі стали основними засобами комунікації та зв’язку для маліманців, проте їхнє використання варіюється в залежності від платформи. Наприклад, платформа Twitter (тепер X) в основному використовувалася урбанізацією, але була менш ефективною для активних обговорень конфлікту. Натомість Facebook став майданчиком для високого рівня дебатів, хоча в деяких випадках ця активність призводила до поляризації та закликів до насильства.
Вплив WhatsApp на політичну поляризацію
WhatsApp виявився найбільш активно використовуваним інструментом для розповсюдження інформації на спірних теренах воєнних дій. Багато етнічно організованих груп використовують WhatsApp для обміну новинами, обговорення війни та підтримки почуття спільноти. Водночас ці канали функціонують як комунікаційні бульбашки, що поглиблюють соціальну і політичну поляризацію.
Цифрові мережі та роль біженців
Біженці грають важливу роль у формуванні нових мереж. Інформація про війну передається через телефону та групи WhatsApp, підтримуючи зв’язки з сім’єю та друзями. Це створює можливість постійного обміну інформацією про жахи війни і самопожертву. Деколи цифрові мережі також трансформують цю залученість у дії, включаючи фінансову підтримку біженців.
Контроль інформації та цифрові блокади
У конфлікті, як в Малі, контроль над доступом до цифрових медіа перетворюється на важливий інструмент ведення війни. Блокади інформаційних потоків зазвичай накладають серйозні наслідки на цивільних жителів, позбавлених можливості зв’язуватися один з одним. Це може привести до радикалізації та збільшення підтримки для воюючих сторін.
Висновок
Цифрові комунікаційні мережі формують нові патерни насильства у Малі. Одночасно вони є платформами для інформування і підтримки, але також можуть легітимізувати насильство та сприяти глибокій соціальній політизації. У такому контексті, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між цифровими комунікаціями і фізичним насильством вимагає подальших досліджень.
