Нещодавно в Китаї археологами були виявлені скам’янілі рештки крихітного вимерлого леопардового кота, що отримав назву Prionailurus kurteni. Цей малюк був не більшим за людську долоню, що робить його одним з найменших відомих видів серед вимерлих котів.
Розміри стародавнього кота подібні до найменших сучасних представників родини котячих, таких як іржава плямиста кішка та чорнолапа кішка, при цьому значно менші за сучасну леопардову кішку.
Аналіз щелепної кістки та зубів підтверджує еволюційний зв’язок між леопардовими котами, домашніми котами та навіть маралами. Хоча молекулярна біологія вказувала на цей зв’язок, фізичні докази залишалися вкрай рідкісними, оскільки збереження решток в умовах лісового середовища, де колись жили ці коти, є складною задачею.
Стоянка Хуалундун, відкрита ще в 1988 році, є справжнім скарбом археологічних артефактів. Тут знайшли стародавні людські рештки, які мають понад 300 000 років, а також понад 400 кам’яних знарядь праці та кістки різних хребетних тварин. Дослідники вважають, що залишки їжі давніх людей могли приваблювати цих маленьких котів, хоча жодних слідів обробки їхніх кісток не знайдено.
