У північному данському місті Ольборг компанія MyDefence виготовляє обладнання, яке перешкоджає роботі та відштовхує дрони.
“Ми бачимо значний сплеск інтересу”, – говорить генеральний директор Дан Германсен.
Він зазначає, що до початку жовтня його компанія в основному співпрацювала з оборонними фірмами, але зараз ситуація “зовсім змінилася”.
Компактний, схожий на коробку пристрій, виготовлений MyDefence, в основному використовується військовими країн НАТО та України.
Проте, останнім часом попит зріс серед цивільних споживачів.
“Це звернення з боку критичної інфраструктури, від великих компаній, які намагаються захистити свої активи”, – додає він.
Пристрій виявляє зв’язок між дроном та його пілотом, а потім перериває це з’єднання, випромінюючи потужний радіосигнал на тій же частоті.
Замість того, щоб впасти, дрон відштовхується і здійснює контрольовану посадку. Якщо він намагається повторно підключитися до GPS-сигналу, це також можна заблокувати, додає він.
Германсен вважає, що радіочастотне глушіння ефективне проти 80-90% дронів, що використовуються.
Хоча примусовий захід не бажаного дрона до аварійної посадки є хорошим результатом, важливо спочатку виявити його.
“Перша частина дійсно стосується ідентифікації. А друга частина – це система перехоплювача,” – пояснює Каспер Халленборг, директор Інституту Марскі-Мак-Кінні Моллера в Університеті Південної Данії.
Виявити дрон не так просто, зазначає Андреас Грае, голова досліджень Інституту військових технологій Данської академії оборони.
“[Дрони] можуть бути дуже маленькі або справді великі, і часто виготовляються з матеріалів, як пластик або тканини, які дуже важко виявити на традиційних радарах”, – говорить він.
Комплекс технологій постійно розвивається, аби допомогти знайти дрони.
Це включає в себе акустичні сенсори, що чують гул дрона; просунуті оптичні камери з дуже високою роздільною здатністю; та дедалі більш складні тактичні радарні системи, які працюють на більші відстані і навіть можуть розрізняти дрон і птаха.
Після виявлення дрон потрібно знешкодити. Електронне глушіння, схоже на те, що використовує MyDefence, значно покращилося, переважно завдяки війні в Україні.
“[Лінїї фронту в Україні] повністю заблоковані”, – говорить пан Грае, що означає, що оператори дронів втрачають контроль над своїми апаратами.
Таким чином, Росія та Україна адаптувалися, використовуючи дрони, керовані оптоволоконними кабелями, або дрони, які можуть навігувати автономно, або літати за заздалегідь запланованими маршрутами.
Такі дрони потрібно перехопити або збити, і багатьма фірмами розробляються нові способи для цього.
Серед них шведський стартап Nordic Air Defence, який розробляє низьковартісний перехоплювач, призначений для ураження цільового дрона, змушуючи його впасти.
“Він має форму ракети, тому рухається надзвичайно швидко,” – додає він. “Його дуже легко виготовити. В основному, він 3D-друкований,” – говорить Йенс Хольцапфель, бізнес-директор компанії.
Вартість є критично важливим фактором у боротьбі з дронами.
Минулого місяця генсек НАТО Марк Рютте заявив: “Неприпустимо збивати дрони, що коштують одну-дві тисячі доларів, ракетами, які можуть коштувати півмільйона чи навіть мільйон доларів.”
Це великий урок з України, наголошує пан Грае. “Це стало змаганням, наскільки дешево можна насправді здійснити атаку дрона і наскільки дорого захиститися,” додає він.
“Оскільки ворожі дрони стають дешевшими, це змушує захисників виробляти дешеві продукти,” – погоджується пан Хольцапфель.
Дешеві дрони стають все більшим питанням безпеки далеко від лінії фронту в Україні.
Польща та Румунія зазнали порушення свого повітряного простору російськими дронами; окремі інциденти повідомлялися в Норвегії, Швеції, Литві, Румунії та нещодавно в аеропорту Мюнхена в Німеччині.
У Данії також виникли напруженість після низки загадкових спостереження на аеропортах та військових об’єктах по всій країні.
Це спонукало Міністерство оборони до впровадження “декількох потужностей”, які можуть виявляти, відстежувати та заглушувати дрони; а минулого тижня Швеція оголосила про плани інвестувати більше 365 мільйонів доларів США в системи боротьби з дронами, включаючи заходи для глушіння та збивання їх, а також розгортання дронів-мішені.
Пан Хольцапфель із Nordic Air Defence наразі працює із Швецією та її європейськими союзниками. Окрім військових, клієнти походять з правоохоронних органів та охоронних компаній.
Але він також бачить цивільні сектори, такі як судноплавство та нафтова і морська промисловість, як потенційні ринки.
У цивільних умовах збивання дрона може бути занадто ризиковано.
“Це може бути досить небезпечно,” – говорить Каспер Халленборг, вказуючи на падаючі частини і потенційно займистий палив.
“Ми бачили вплив у Польщі,” – продовжує він. “Це були лише уламки дрона, які більш-менш зірвали дах будинку.”
Раннє виявлення допоможе, наголошує пан Халленборг: “Тоді, можливо, можна буде знищити його в місці, де це буде безпечніше.”
На коротких відстанях одним із методів є стрілянина сітками, щоб переплутати дрон, а також розробляється недорогі лазери.
Існують також безпечні, так звані м’які методи знищення, включаючи злом. “Це більш безпечний спосіб нейтралізувати дрон, адже тоді можна контролювати його посадку,” – говорить пан Грае.
Критично важливим є термінове запровадження системи управління повітряним рухом, пропонує пан Халленборг, включаючи електронні номерні знаки для кожного дрону та спосіб попередньої реєстрації польоту.
“Тоді ми зможемо швидко ідентифікувати, які дрони мають право там бути, а які ні,” – каже він.
“[Данські] поліції переповнені інформацією від людей, які повідомляють про те, що вони бачили в небі. Багато з цих дронів, ймовірно, там з [легітимною] метою,” – зауважує він.
