Нещодавно скасований проект закону про цифрову конкуренцію (Digital Competition Bill – DCB) виділяє дев’ять антиконкурентних практик (ACP). Однак, не всі з них є антиконкурентними за своєю природою – багато з них можуть відбуватися в рамках допустимої бізнесової практики та мати про-конкурентні обґрунтування.
Перспектива дев’яти ACP
У цій статті ми розглянемо кожну з дев’яти антиконкурентних практик, починаючи з аналізу того, чому вони вважаються антиконкурентними, відповідно до звіту Комітету з цифрового конкурентного законодавства (CDCL). Потім ми розглянемо позитивні аспекти кожної ACP та потенційний вплив їх заборони згідно з DCB на інновації в продуктах, добробут споживачів та структуру витрат товарів.
Можливі наслідки заборони ACP
Ця стаття також підкреслює важливість вибору регуляторної політики та можливі несподівані наслідки, які можуть виникнути в результаті введення нових нормативних актів. Основним питанням є відсутність захисту для системно значущих цифрових підприємств (SSDE) від легітимних бізнесових виправдань у DCB, а також можливість демонстрації того, що не існує менш обмежувальних альтернативних підходів до оскаржуваних практик.
Огляд наслідків для цифрової економіки
Слід зауважити, що не було проведено детального дослідження впливу дев’яти ACPи на цифрову економіку. Звіт CDCL згадує про консультації з обраними учасниками, однак детальний аналіз відсутній, що ставить під сумнів обґрунтованість викладених вимог.
Суперечливі практики: зв’язування та ексклюзивні угоди
Цифрові підприємства часто об’єднують свої продукти, в результаті чого споживачі можуть не мати можливості вибору. Зараз немає чітких стандартів юридичної практики в Індонезії щодо об’єднання товарів та послуг, що ставить питання про справедливість та конкуренцію.
Проблеми із забороною самовиграшу
Великі цифрові підприємства часто вживають заходів, які запобігають переходу споживачів до третіх сторін, які можуть пропонувати кращі умови. Це піднімає питання про обмеження свободи комунікації розробників додатків.
Висновок
Загалом, впровадження нової системи регулювання може не лише обмежити інновації, але й негативно позначитись на споживачах. Гнучкість, простота та справедливість повинні стати основними критеріями для будь-якого нововведення в законодавстві про цифрову конкуренцію.
