Адаптація української логістики до воєнних умов

Несмотря на всі труднощі, українська логістика показує свою здатність до адаптації. Лідери галузі вже сьогодні закладають основи для майбутнього відновлення і розвитку. Ми поговорили з Геннадієм Сорочинським, генеральним директором міжнародної логістичної компанії українського походження UNI-LAMAN GROUP, про те, як ця галузь змінюється в умовах війни.

Війна та зміни в логістиці

З початком повномасштабної війни стало очевидно, що звичні логістичні маршрути перестали функціонувати. Протягом першого року війни близько 30% логістичних і експедиторських компаній зупинили свою діяльність через зруйновану інфраструктуру, дефіцит пального та ризики для вантажів.

Блокада портів у Великій Одесі, через які до війни проходило понад 70% українського експорту, стала однією з найгостріших проблем. Це спонукало компанії шукати нові маршрути через Польщу, Румунію та інші країни.

Геннадій Сорочинський підкреслює: «Війна стала серйозним випробуванням для логістичної системи України. Ми втратили морські маршрути, а тисячі контейнерів з українськими вантажами опинилися в міжнародних портах, не маючи можливості дістатися».

Шляхи адаптації логістики

Створення нових логістичних хабів за межами України стало одним із ключових рішень. Сьогодні Польща та Румунія виконують роль важливих транзитних центрів. Порти Гданськ і Гдиня стали основними пунктами для перевалки українських вантажів.

Мультимодальні перевезення стали необхідністю, оскільки комбінування різних видів транспорту: залізничного, автомобільного та морського, забезпечило безперервність постачань.

«Ми надавали безпечні рішення для розміщення товарів через наші склади у Польщі, що допомогло нашим клієнтам зберігати гнучкість у бізнесі», – зазначає Сорочинський.

Нове дихання – транскаспійський маршрут

Надзвичайно важливим напрямком стало створення транскаспійського маршруту, що дозволяє доставляти вантажі з Китаю в Україну в обхід росії. Маршрут проходить через Казахстан, Азербайджан і Грузію, звідти вантажі доставляються паромом через Чорне море до України.

Транзитний час становить 20–25 днів, що значно швидше, ніж морські перевезення (70–90 днів). «Ми запускаємо новий проєкт – рейсовий контейнерний потяг за цим маршрутом, що дозволить отримати швидкий і надійний спосіб транспортування вантажів з Китаю», – говорить Сорочинський.

Логістика та економіка

Логістика завжди була важливою складовою економіки, а в умовах війни її роль зросла. Ефективність доставки товарів безпосередньо впливає на діяльність підприємств, збереження робочих місць і валютні надходження.

В Україні існує великий потенціал стати транзитною країною, і відновлення цього статусу буде важливим завданням після війни. Сучасні технології, такі як цифрові рішення для відстеження вантажів і автоматизація логістичних процесів, зіграють ключову роль у цьому процесі.

«Сучасна логістика – це не лише перевезення вантажів. Це управління ризиками і ефективність. Ми в Uni-Laman Group усвідомлюємо, що саме через технології та міжнародну співпрацю можливо досягти нових вершин», – підкреслює Сорочинський.

Перспективи української логістики

Після війни Україна має всі шанси стати важливим логістичним хабом Європи. Основні напрямки для розвитку включають:

  • Відновлення інфраструктури: інвестиції в дороги, залізницю та порти.
  • Розвиток мультимодальних перевезень: комбінування видів транспорту для зниження витрат і ризиків.
  • Цифровізація галузі: впровадження новітніх технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект і автоматизовані системи управління.

«Ми віримо в майбутнє логістики завдяки впровадженню інновацій, що дозволить не лише відновити, а й підняти галузь на якісно новий рівень», – резюмує Геннадій Сорочинський.

Висновок

Незважаючи на складні умови війни, українська логістика довела здатність до життєздатності і розвитку. Завдяки адаптації, міжнародній співпраці та інноваціям, галузь не лише зберегла свою функціональність, а й заклала основу для подальшого розвитку.

Майбутнє української логістики – це синергія технологій, міжнародної інтеграції та стратегічного мислення. Незважаючи на виклики, компанії, схожі на Uni-Laman Group, демонструють, що навіть у найскладніші часи можна знайти можливості для зростання та зміцнення економіки.

Цей матеріал складається з експертних думок і досвіду провідних гравців ринку, зокрема Геннадія Сорочинського, який рекомендує розглядати виклики війни як можливості для визначення нового курсу в логістичній галузі.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше у Україна