Вчені вперше здійснили аналіз зразків лави, взятих зі зворотної сторони Місяця, і виявили, що 2,8 мільярда років тому тут відбувалися вулканічні виверження. Оскільки Місяць завжди повернутий до Землі однією стороною, зворотний бік залишається набагато менш дослідженим. Лише два китайських апарати змогли добратися до цієї частини супутника.
У листопаді 2024 року вчені опублікували результат свого дослідження в журналі Science, де детально описали аналіз зразків, які були доставлені на Землю місією Chang’e 6. Ця місія вперше зібрала понад 1,9 кг гірських порід з басейну Південний полюс-Ейткен, розташованого на зворотному боці Місяця. Дослідники з Інституту геохімії Гуанчжоу під керівництвом Цзесяня Цуя дослідили ізотопний і хімічний склад цих порід, щоб з’ясувати їхній вік і походження. Завдяки ізотопному аналізу, вони визначили, що базальт з цих зразків утворився 2,8 мільярда років тому.
Попередні дослідження вказували, що вулканічна активність на ближньому боці Місяця тривала щонайменше до 2 мільярдів років тому, але нові дані підтверджують можливу наявність вулканізму і на зворотному боці. Деякі дослідження навіть свідчать про те, що вулкани на Місяці могли вивергатися ще 120 мільйонів років тому.
Також зразки виявили суттєві відмінності у складі лави з обох сторін Місяця. Лава зі зворотного боку містить менше калію, рідкісноземельних елементів та фосфору порівняно з породами ближньої сторони. Дослідники припускають, що ці відмінності могли бути наслідком утворення басейну Південний полюс-Ейткен в результаті потужного удару. Цей удар, ймовірно, призвів до перерозподілу елементів на Місяці, виснаживши їх у мантії під ударною ділянкою.
Дисбаланс елементів пояснює, чому морські базальти, які формують широкі потоки лави, займають 30% поверхні ближньої сторони, тоді як на зворотному боці — лише 2%. Нестача таких радіоактивних елементів, як калій і уран, у мантії далекого боку могла знизити рівень тепла, необхідного для утворення розплавлених базальтів.
