Турецькі авіаудари в засушливих районах на північному сході Сирії призвели до відключення електроенергії та водопостачання для понад мільйона людей. Експерти зазначають, що це може бути порушенням міжнародного права.
Згідно з даними, зібраними BBC World Service, з жовтня 2019 року по січень 2024 року Туреччина здійснила більш ніж 100 атак на нафтові поля, газові об’єкти та електростанції в курдському контрольованому автономному регіоні на півночі та сході Сирії (AANES).
Атаки поглибили гуманітарну кризу в регіоні, який потерпає від багаторічної громадянської війни та чотирьох років екстремальної посухи, посиленої кліматичними змінами.
Вода вже була в дефіциті, але атаки на електричну інфраструктуру в жовтні минулого року призвели до відключення електрики на основній водній станції регіону в Алук, яка з того часу не працює. BBC під час двох візитів до цього місця бачили, як люди боролися за отримання води.
Туреччина стверджує, що націлювалася на “джерела доходу та можливості” курдських сепаратистських груп, які вважає терористами. Вона також зазначила, що посуха в цьому районі була вже відома, додаючи, що погане управління водними ресурсами та занедбана інфраструктура погіршили ситуацію.
AANES раніше звинувачувала Туреччину у спробах “знищити існування нашого народу”. Зараз більше мільйона людей в провінції Хасаке, які раніше отримували воду з Алук, залежні від доставки води, закачуваної з 20 км.
Щодня здійснюються сотні поставок на танкерах, при цьому водний комітет пріоритетно забезпечує школи, притулки, лікарні та тих, хто найбільше цього потребує.
Однак доставки недостатньо, аби задовольнити всіх.
У місті Хасаке BBC бачила, як люди чекали на танкери, благаючи водіїв дати їм воду. “Вода тут дорожча за золото,” – сказав Ахмад аль-Ахмед, водій танкера. “Люди потребують більше води. Все, що вони хочуть – це щоб ти дав їм воду.”
Деякі люди зізналися, що через воду навіть сварилися, а одна жінка погрожувала: “Якщо він [водій танкера] не дасть мені воду, я проб’ю його шини.”
“Дозвольте мені сказати прямо, на північному сході Сирії триває гуманітарна катастрофа,” – сказав Яйха Ахмед, спільний директор міського водного комітету.
Люди, що живуть у регіоні, опинилися в епіцентрі не лише громадянської війни в Сирії, а й конфлікту Туреччини з силами, очоленими курдами, які створили AANES у 2018 році після того, як з підтримкою міжнародної коаліції вигнали групу “Ісламська держава” з цього регіону. Там все ще розміщені війська коаліції для запобігання відродженню ІД.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган охарактеризував AANES – яка не визнається міжнародною спільнотою – як “терористичну державу” на її кордоні.
Турецький уряд вважає курдську міліцію, яка домінує в основних військах AANES, продовженням Робітничої партії Курдистану (PKK), яка бореться за автономію курдів у Туреччині більше десятиліття. PKK визнана терористичною організацією Туреччиною, ЄС, Великобританією та США.
З жовтня 2023 по січень 2024 року електричні підстанції в трьох районах AANES були вражені: Амуда, Камишлі та Дарбасія, а також основна електростанція регіону, Свадія. BBC підтвердила пошкодження за допомогою супутникових знімків, відео свідків, новинних репортажів та візитів до місць.
Супутникові зображення нічного освітлення до та після атак січня 2024 року вказують на масові відключення електрики. “18 січня …. значне відключення електрики стало очевидним у регіоні,” – сказав Ранджай Шрестха, вчений NASA, який переглянув зображення.
Після посухи та конфлікту понад мільйон людей залишилися без доступу до води на північному сході Сирії.
Однак Туреччина стверджує, що націлювалася на PKK, підрозділ захисту людей (YPG) та Курдську демократичну союзну партію (PYD).
YPG є найбільшою міліцією у сирійських демократичних силах, що підтримуються США, і є військовим підрозділом PYD, основної політичної партії в AANES.
“Ми не націлювалися на цивільних осіб чи цивільну інфраструктуру,” – заявила Туреччина в заяві для BBC.
Однак в жовтні минулого року міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що вся “інфраструктура, надбудова та енергетичні об’єкти,” що належать PKK та YPG – особливо в Іраку та Сирії – є “легітимними цілями” для її військових, сил безпеки та розвідувальних служб.
Наслідки конфлікту ще більше загострились через кліматичні зміни. З 2020 року на північному сході Сирії та частинах Іраку панує екстремальна та надзвичайна сільськогосподарська посуха.
Протягом останніх 70 років середня температура в басейні Тигру та Євфрату зросла на 2°С, за даними європейських кліматичних організацій. Річка Хабур колись постачала воду до Хасаке, але рівень води став занадто низьким, і люди були змушені звернутися до водної станції Алук.
Однак у 2019 році Туреччина взяла контроль над районом Рас-аль-Айн, де розташована Алук, стверджуючи, що їй потрібно встановити “безпечну зону” для захисту країни від так званих терористичних атак.
Два роки потому ООН висловила занепокоєння з приводу повторних порушень водопостачання з Алук до північного сходу Сирії, заявляючи, що водопостачання було порушене щонайменше 19 разів. І в лютому 2024 року звіт незалежної комісії ООН заявив, що напади на електричну інфраструктуру в жовтні 2023 року можуть бути воєнними злочинами, оскільки вони позбавили цивільних осіб доступу до води.
BBC поділилася своїми висновками з міжнародними юристами. “Атаки Туреччини на енергетичну інфраструктуру мали руйнівний вплив на цивільних осіб,” – сказав Ааріф Абрахам, адвокат з Doughty Street Chambers, додавши: “Це може бути важким порушенням міжнародного права.”
Патрік Крокер, міжнародний кримінальний юрист з Європейського центру конституційних та прав людини, зазначив, що “сигнали про порушення міжнародного права тут настільки сильні, що їх варто дослідити правоохоронним органам.”
Турецький уряд заявив, що “повністю поважає міжнародне право”, додавши, що звіт ООН від лютого 2024 року не надав “жодних підтверджуючих доказів” для своїх “безпідставних звинувачень”.
Уряд звинуватив у нестачі води в регіоні кліматичні зміни та “тривале занедбання інфраструктури водопостачання”.
Жителі Хасаке висловлюють відчуття покинутості. Осман Гаддо, голова відділу тестування води водного комітету, сказав: “Ми зробили так багато жертв – багато з нас загинуло в бою. Але ніхто не приходить на допомогу. Ми просто просимо про питну воду.”
Додаткова інформація від Ахмеда Нура та Ервана Ріво.
