Мобілізація в Україні: стан, проблеми та перспективи

Згідно з рішенням Верховної Ради України, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триватиме до 7 лютого 2025 року.

Народний депутат Роман Костенко підкреслив необхідність мобілізувати близько 500 тисяч людей, щоб замінити військових, які тривалий час знаходяться на фронті, та підсилити бойові підрозділи.

Весною цього року в Україні вже відбулося посилення мобілізації, і після прийняття відповідного закону в травні її темпи вважалися нормальними. Втім, у вересні вони знизилися. Ветеран російсько-української війни Масі Найєм закликав мобілізувати 160 тисяч осіб, зауваживши, що в іншому випадку Україні доведеться підписувати капітуляцію.

Мобілізація – справа держави

Капітан Збройних Сил України Мирослав Борисенко висловив думку, що питання мобілізації є виключно справою держави. За його словами, більшість мобілізованих наразі складають жителі сіл та малих міст, тоді як мешканці великих міст можуть ухилятися від призову.

Борисенко зазначив, що зараз існує проблема у війську через невдалі дії мобілізації. Він наголосив на важливості залучення всіх верств населення, включаючи багатих і поважних людей:

“Я бажаю бачити в лавах ЗСУ дітей олігархів та президентів.”

Експерт Андрій Риженко закликав змінити систему мобілізації, вказуючи на успішні приклади скандинавських країн та Ізраїлю, де вона будується на діалозі між державою та громадянами.

Проблеми територіальних центрів комплектування

Суперечки навколо можливості розпуску територіальних центрів комплектування (ТЦК) тривають. Нардепка Юлія Яцик пропонує сформувати з працівників ТЦК бойові бригади, але наразі більшість співробітників не мають бойового досвіду.

На думку Юрія Камельчука, дані центри недостатньо ефективні і потребують значних змін. У свою чергу, представниця Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська вказала, що проблеми підсилюються через “бусифікацію”, яка ускладнює рекрутинг.

Зниження мобілізаційного віку

Серед пропозицій, які обговорюються, є зниження мобілізаційного віку. Проте, деякі військові командири, такі як Роман Костенко, вважають, що призов має бути з 20 років. Інші, як командир батальйону К-2 Кирило Верес, не підтримують ідею залучення 18-річних до підрозділів через недостатню готовність.

Бронювання і небажання служити

Також слід зазначити, що багато чоловіків ухиляються від служби через страх загибелі та велику кількість заброньованих осіб. Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила про аудит підприємств, які отримали право на бронювання працівників, що може призвести до перегляду їхнього статусу.

На думку народного депутата Богдана Кицака, система економічного бронювання не буде впроваджена через негативну реакцію суспільства.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше у Україна