Східноєвропейська країна Молдова продовжує зусилля щодо залучення іноземних компаній, намагаючись подолати політичну нестабільність.
«Я поїхав з рюкзаком і відкрив бізнес», – розповідає голландський підприємець Люк Вокс, згадуючи про свій переїзд до Молдови в 2007 році.
Люк вперше відвідав цю колишню радянську республіку три роки раніше і згадує, як пережив «кліше, яке у багатьох є про Східну Європу в той час».
«Все було дуже дешевим, і якщо ти був іноземцем, на тебе звертали увагу», – говорить він.
Сьогодні Люк є власником молдовської компанії DevelopmentAid. Вона базується в столиці Кишиневі, має 180 працівників у країні та управляє вебсайтом, на якому розміщуються вакансії у сфері міжнародного розвитку.
Люк Вокс – один з дедалі зростаючої кількості іноземних підприємців у Молдові. Уряд хоче залучити більше таких, як він, та сподівається, що низькі податкові ставки сприятимуть цьому.
Стандартна ставка корпоративного податку в країні складає лише 12%. Для порівняння, у Великій Британії вона становить 25%, а в Нідерландах, звідки Люк переїхав, – 25.8%.
Для ІТ-компаній запропоновано ще кращі умови. У 2018 році молдовський уряд запустив ініціативу для розвитку ІТ-сектора країни – Moldova IT Park (MITP).
Це не фізичний бізнес-парк, а віртуальна схема, відкрита для всіх ІТ-компаній у країні та тих, хто бажає переїхати з-за кордону. Компанії, які підписуються, платять тільки 7% корпоративного податку.
MITP є частиною більш широких зусиль уряду Молдови модернізувати та розширити свою економіку перед спробою приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року.
Цю ініціативу очолює проєвропейський президент Молдови Майя Санду, яка цього тижня була переобрана на другий термін. А минулого місяця молдовани проголосували «так» щодо проєвропейських конституційних змін.
Проте голосування було надзвичайно близьким, «так» отримало 50.46%, а «ні» – 49.54%. Хоча Росія заперечує втручання в голосування, влада Молдови заявила, що були спроби підкупити до 300,000 голосів у тому, що Майя Санду описала як «безпрецедентний напад на свободу та демократію».
Москва негативно ставиться до вступу Молдови до ЄС і економічно, політично та військово підтримує сепаратистський регіон Придністров’я.
Думитру Алайба, заступник прем’єр-міністра Молдови та міністр економічного розвитку та цифровізації, позитивно оцінює майбутнє Молдови.
«За останні 10-15 років Молдова дійсно довела, що це країна, яка може швидко змінюватися», – говорить він.
«Ще 10 років тому це була країна з високим рівнем корупції, країна, з якої точно 10 років тому зник мільярд доларів з наших центральних банків».
«Ми дуже швидко рухаємося до вступу до ЄС, і ми реформуємо нашу економіку на повну швидкість. Проте, звісно, у нас ще багато роботи».
Він підкреслив підвищення Молдови в глобальному Індексі сприйняття корупції, складеному антикорупційною організацією Transparency International.
Серед 180 країн – з нижчою позицією, що означає менше корупції – Молдова тепер займає 76-те місце, піднявшись з 91-го місця рік тому.
«Тепер підприємці можуть дихати вільно без страху перед репресіями, без страху перед корумпованими інспекторами, без страху перед брудною юстицією, яка вчиняє божевільні зловживання», – зазначає він.
Люк також погоджується, що Молдова стала набагато простішим місцем для ведення бізнесу, ніж була у 2007 році, коли він тільки розпочинав свою справу.
«Тоді це було надзвичайно бюрократично. Було важко отримати вид на проживання. Регістрація компанії була болючою, особливо як для іноземця.
«Взаємодія з податковою службою була важкою. Банки були важкими у спілкуванні».
Компанії MITP не тільки виграють від 7% корпоративного податку, але також їм не потрібно робити внески на соціальне забезпечення, а працівники не платять податок на доходи. Люк підписався на DevelopmentAid майже відразу ж.
MITP також спростила імміграційні процедури через програму IT Visa.
Більше ніж 2,000 компаній зараз зареєстровані в MITP, 300 з яких прибули з-за кордону. Найбільш поширені країни, з яких вони перемістилися, це США, UK, Німеччина, Нідерланди та Україна.
У першій половині 2024 року компанії MITP отримали загалом €365м ($397м; £308м) доходу, згідно з офіційними даними. Зараз вони забезпечують зайнятість 22,000 людей загалом і, за даними, сприяють приблизно 6% ВВП країни.
Хоча схема MITP стимулює розвиток ІТ-сектора Молдови, потік іноземних технологічних компаній значно підвищив зарплати в цій галузі.
Свєн Візе, німецький експат, який заснував невелику ІТ-компанію в країні під назвою Trabia, говорить, що зараз він відчуває, як його ціни на оплату праці зростають.
Він говорить, що найбільші компанії, що підписалися на MITP, можуть пропонувати спеціалістам з ІТ понад €100,000 на рік, «оскільки це все ще дешевше, ніж наймати людей у більших країнах, таких як США чи Німеччина».
Водночас він зазначає, що багато працівників ІТ-сектору в Молдові все ще бажають виїхати з країни. «Менше людей зараз залишають Молдову, але еміграція все ще висока».
Ще одна негативна проблема – це продовження війни в сусідній Україні, що, ймовірно, змушує деякі західні ІТ-компанії двічі подумати перед інвестуванням у Молдову. Після цього Алайба впевнений, що Молдова безпечна «доки вільний світ підтримує Україну».
Марина Бзовій, адміністратор MITP та доцент Технічного університету Молдови, вже вважає Молдову регіональним бізнес-центром. «Молдова зв’язується навіть з Центральною Азією, країнами, такими як Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан, які культурно значно далі від Європи.
«Проте Молдова розуміє обидві культури. Отже, це такий бізнес-центр, який потрібен Європі… а Кишинів зараз дійсно живий».
