Дослідники з Університету Болоньї встановили зв’язок між протоклинописом та стародавніми кам’яними зображеннями, вигравіюваними на циліндричних печатках в Уруку, які походять приблизно з 3000 років до нашої ери. Це відкриття свідчить про те, що початки письма в Месопотамії коріняться в символах, відбитих на цих древніх об’єктах.
Систему писемності, яка, як вважається, є найдавнішою у світі, вдалося відстежити до регіону, нині відомого як Ірак, близько 3200 року до н.е. Ця система, відома як клинопис, поєднувала знаки, що представляли звуки й значення. Проте перед тим виникла інша, більш проста система – протоклинопис, яка функціонувала з 3350 до 3000 року до нашої ери.
Циліндричні печатки були невеликими кам’яними предметами з складним різьбленням, які використовувалися для залишення відтисків на глиняних табличках. Вони почали використовуватися в Уруку з середини четвертого тисячоліття до нашої ери як частина системи опису, що контролювала виробництво, зберігання та транспортування товарів, зокрема текстилю та сільськогосподарських продукції.
На думку дослідниці Сільвії Феррари, це дослідження підкреслює важливий перехід від простих символів до складних письмових систем. “Наші результати демонструють, як деякі настінні зображення доісторичної епохи стали важливими елементами однієї з перших писемних систем, які винайшли люди”, — зазначила вона.
Вчені виявили, що на печатках повторюються певні теми, зокрема візерунки, які вдало поєднуються з темами, присутніми у протоклинописі. Це дозволяє припустити, що дані печатки могли стати натхненням для створення письмових символів.
У подальшому дослідження показали, що хоча більш ранні мотиви печаток не є ідентичними, вони мають спільні концептуальні елементи з знаками протоклинопису. З часом ці символи змінювалися, відображаючи структури економічної діяльності суспільства Месопотамії.
Фахівці відзначили, що еволюція символів відображує ранній урбаністичний та економічний розвиток, який став ключовим моментом у переході людства до писемної історії.
