Пандемія COVID-19 стала першим дійсно глобальним викликом для охорони здоров’я людства. Хоча попередні пандемії могли завдавати шкоди окремим регіонам, COVID-19 вразив усі куточки світу, що призвело до поглиблення національних егоїзмів та зростання нерівності.
Незважаючи на сподівання на глобальну солідарність в умовах цієї кризи, країни швидко відвернулися одна від одної, зосередившись на захисті власних громадян. Це стало рушієм антиглобалізаційної риторики, а багато міжнародних угод та співпраця в рамках багатосторонніх інституцій зазнали удару.
Зміна клімату є ще більшим викликом, але з іншими політичними умовами. Для боротьби з глобальним потеплінням потрібні зусилля на міжнародному рівні, тоді як національний егоїзм лише поглиблює кризу. Співпраця має стати основою для досягнення вуглецевої нейтральності.
За два роки пандемії, міжнародні відносини й іноземна політика втратили увагу та ресурси. Однак навіть у цей час країни стикаються з міжнародними викликами. Наприклад, повернення громадян, закупівля медичних засобів та підтримка торгівлі вимагали активних зовнішньополітичних дій.
Країни обирають зосереджуватися переважно на своїх сусідах і регіонах. У той час як потужні держави зберігають глобальний погляд, інші нації спрямовують увагу на локальні проблеми через подорожі та торгівлю, що конфліктують через обмеження, пов’язані з пандемією.
Пандемія також поглибила геополітичну конкуренцію, зокрема між США та Китаєм, де переважає наростання напруженості. Це загрожує якості багатосторонньої співпраці
Тим часом, вакцинація стає ключовим питанням для економічного відновлення. Багаті країни швидко відновлюють свої економіки, тоді як країни з низькими доходами стикаються з важкими наслідками: масовими втратами робочих місць і відпливом капіталу. Вимоги до міжнародної допомоги зростають, і надзвичайно важливо забезпечити підтримку для розвитку в глобальному масштабі.
Ця ситуація спонукає до нової хвилі міжнародної співпраці. В рамках боротьби зі змінами клімату необхідно активно залучати всі інструменти, включаючи фінансову допомогу, технологічний обмін та інші ресурси.
Технологічні досягнення й міжнародна співпраця в сфері науки вже проявили себе під час пандемії. Сподіваємося, що ці приклади натхнення здатні перетворитися на рішучі дії щодо зміни клімату. Важливо, щоб між країнами знову налагодилася культура колективної роботи і всі учасники були готові до серйозних дій.
У контексті глобальних викликів, фокус на співпраці та солідарності знову стане пріоритетом для всіх націй, особливо у світлі поглиблюючих викликів з боку зміни клімату.
