Європейський Союз стикається з новими викликами, і лідери налаштовані об’єднати внутрішню єдність та гнучку інтеграцію, щоб впоратися із зовнішніми загрозами, які можуть розірвати його на частини. 16 вересня лідери ЄС зустрінуться в Братиславі, щоб обговорити, як рухатися далі після референдуму у Великій Британії, який відбувся 23 червня.
Політична реальність свідчить про те, що ЄС не здатен досягти нових обрисів своєї місії до 2018-2019 років. Після Brexit немає повернення до «звичної справи». Однак розклад виборів та розбіжності в Європі унеможливлюють прийняття важливих рішень принаймні на два роки.
Тому, в Братиславі, лідери повинні зосередитися на конкретних проектах, які продемонструють додаткову цінність ЄС у пріоритетних сферах, таких як міграція та безпека. Водночас, вони повинні розпочати глибше обговорення довгострокової орієнтації ЄС. Важливо розглянути, як забезпечити внутрішню єдність із більш гнучкою інтеграцією. Союз потребуватиме як гнучкості, так і єдності, щоб впоратися з зовнішніми викликами та стримати розділові сили.
Найближчими роками переговори з Великою Британією щодо умов її виходу з ЄС поглинатимуть увагу та енергію, водночас викликаючи розбіжності. Після активації статті 50 Договору про ЄС для запуску процедури виходу, очікуються, принаймні, два роки переговорів щодо основної структури майбутніх відносин.
Тим часом, ймовірність подальших коливань зростає. Прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці може постраждати внаслідок майбутнього референдуму, якщо виборці відхилять його запропоновані конституційні реформи. У 2017 році президентські вибори у Франції можуть привести до приходу праворадикальної Національної фронту до дверей Єлисейського палацу.
Brexit є лише одним з багатьох роз’єднувальних чинників. Територіальні розбіжності щодо фіскальної дисципліни в зоні євро залишаються глибокими. Схід і Захід мають різні погляди щодо того, як впоратися з напливом мігрантів з Близького Сходу. Після британського референдуму країни ЄС розділилися на малі групи, що демонструє, що ЄС ніколи не був більш розділеним.
У цих умовах лідери ЄС не можуть домовитися про великі структурні реформи протягом найближчих місяців до святкування Договору про Рим. Наразі є сенс зосередитися на термінових заходах для вирішення актуальних питань, таких як тероризм і контроль кордонів.
Небезпека фрагментації є найбільшим ризиком у короткостроковій перспективі. Лідери повинні також обговорити глибші стратегічні питання в контексті майбутнього ЄС. Можливість досягнення сталого рішення може відкритися лише після французьких та німецьких виборів у 2017 році.
Зараз важливо впроваджувати різноманітні процеси обговорення на місцевому та регіональному рівнях, щоб нові ідеї формувалися не лише на рівні національних лідерів, а й від громадян.
У майбутніх відносинах між Великою Британією та ЄС залишиться багато непередбачуваного. Основне питання стосується доступу до одиничного ринку, який Великобританія та її європейські партнери можуть узгодити.
Спостерігаючи за досвідом Великої Британії, виявляється, що гнучкість може сприяти об’єднанню, якщо застосовувати її в контексті амбітної рамки європейської інтеграції. Лідериуспішно поєднуючи єдність та гнучкість, можуть підтримувати співпрацю між різноманітними країнами-членами.
