Хоча сприятливі політичні обставини дозволили зробити кризу у Балакоті між Індією та Пакистаном керованою, пакистанський тероризм залишається основною загрозою стабільності у Південній Азії. Політика США повинна безпощадно тиснути на Пакистан, щоб той приборкав джихадистські угруповання, інакше регіон продовжуватиме стикатися з кризами.
Програма Південної Азії інформує про дебати щодо безпеки, економіки та політичного розвитку цього регіону. Від стратегічної конкуренції в Індійсько-Тихоокеанському регіоні до внутрішніх процесів Індії та залучення США, програма пропонує глибокі, ригористичні дослідження та аналіз найважливіших викликів у Південній Азії.
Криза, яка виникла навколо нещодавніх повітряних ударів Індії на Пакистан у Балакоті, зменшилась — принаймні поки що. Однак плутанина між заявами обох сторін продовжує залишатися. Чи були успішними удари індійських ВПС по їхнім цілям, чи дійсно Пакистан збив два індійських літаки, чи лише один, і чи справді ВПС Індії знищили літак пакистанських ВПС F-16 — це питання, на які поки що не може бути остаточних відповідей. Незважаючи на наполегливі запити у Південній Азії та з боку міжнародної спільноти, чіткі відповіді залишаються непідтвердженими.
Хоча питання специфіки військових дій цікаві, існує реальний ризик, що надмірна увага до операційних деталей затемнить три більші стратегічні проблеми, які впливають на виклики збереження миру на індійському субконтиненті в довгостроковій перспективі.
Хоча міжнародна преса була стурбована можливістю ядерної ескалації, ключовою особливістю нещодавньої кризи були свідомо обмежені рівні насильства, які розгорнулися між двома конкурентами. Цю стриманість частково можна пояснити тим, що катастрофа в Пулвамі створила несприятливу кризу обидвом державам, коли Індбирали питання тероризму, що виходять з території Пакистану.
Реверс ситуації, коли Пакистан не зміг прийняти вичерпної відповіді на прямі звинувачення з боку Індії, підкреслює необхідність міжнародної спільноти адекватно реагувати на підтримку тероризму з боку цього регіону. Залишається питання, чи зможе Хан досягти значних змін у політиці, що буде сприяти стабільності в регіоні.
Потенційні пересування пакистанських лідерів у сфері тероризму та визнання їх відповідальності за дії терористичних угруповань повинні стати пріоритетом для міжнародної спільноти, щоб уникнути подальшої ескалації та забезпечити тривалу мир у Південній Азії.