Для деяких жителів Барбуди грозы все ще викликають спогади про ту ніч у вересні 2017 року, коли вони втратили все, що мали, через руйнівні вітри урагану Ірма.
Через вісім років, незважаючи на те, що спогади можуть бути близькими, страхування житла для багатьох на Барбуді та інших островах ураганного поясу Карибського моря стало ще дорожчим.
За останні два роки премії на страхування зросли в декілька разів, на деяких островах зростання досягло 40%, за даними галузевих звітів.
Експерти пояснюють це сумішшю збільшення ризику — в регіоні спостерігається погіршення та швидше посилення циклонів — і недостатньою кількістю людей для виплати політик, що призводить до низьких доходів для страхових компаній.
Двінт Бенджамін, чий будинок на Барбуді залишився відносно неушкодженим після урагану, інвестував у добудову, щоб забезпечити притулок для своєї родини, якщо надзвичайна ситуація повториться.
«Я думаю, що будинок має бути надійним, але це моя додаткова заходи захисту», — каже він.
З моментом піка ураганного сезону, Двінт, як і багато інших жителів Карибів, з тривогою спостерігає за погодними платформами.
«Я ніколи не мав страхування; більшість барбудців не вважають, що це того варте. Це тільки додаткові витрати з нашими мізерними ресурсами», — пояснює він.
Подібно до Двінта, багато карибських жителів будують будинки «з власної кишені», замість того щоб брати іпотеку з високими процентами.
І більшість будинків на островах, що зазнають впливу ураганів, не застраховані. У Ямайці лише 20% повідомляється про наявність страхування, а на Барбадосі – лише половина.
Не лише шторм загрожує регіону, але й землетруси та вулкани, підкреслює Пітер Леві, директор ямайської страхової компанії BCIC.
У результаті цих загроз природних катастроф, які містять у собі «унікальний ринок» Карибського басейну, вартість страхування житла завжди залишатиметься високою.
Одній антігуській страховой компанії, Anjo, зазвичай виставляє премії в межах 1.3% – 1.7% вартості будинку. Тим часом у Великобританії це може бути менш ніж 0.2%.
Ураганний сезон в Атлантиці триває з 1 червня по 30 листопада, з найбільшою активністю з середини серпня до середини жовтня. Північні карибські країни, такі як Антигуа та Барбуда, Багамські острови, Британські Віргінські острови та Домініканська Республіка, є найбільш схильними до прямих ударів.
Пікові місяці можуть бути важкими для людей із травмами, пов’язаними з Ірмою, зазначає Мохаммід Уолбрук, ще один житель Барбуди. «Щоразу, коли оголошується про шторм, це викликає жахливі спогади. Для деяких навіть грім і блискавка є тригером», — говорить він.
У 2017 році Мохаммід шукав притулку в ванній кімнаті разом із родиною, коли вітри категорії п’ять зруйнували дах над їхнім будинком.
Його власна двокімнатна нерухомість також була серйозно пошкоджена. Він був одним із багатьох барбудців, які отримали новий будинок завдяки міжнародним донорським програмам.
Деякі карибські країни, такі як британська територія Теркс і Кайкос, також постраждали від Ірми, мають надзвичайні резерви, які можуть допомогти з відновленням.
Для сильно заборгованої країни Антигуа і Барбуда агентства, такі як Програма розвитку ООН (ПРООН), є рятувальним поясом після природної катастрофи.
Прем’єр-міністр країни Гастон Броун оцінює витрати на відновлення Барбуди після Ірми, де 90% будівель були пошкоджені, більш ніж у 200 мільйонів доларів.
Допомога прийшла з Китаю, Європейського Союзу та Венесуели, серед інших.
У 2017 році ПРООН надала 25 мільйонів доларів для Барбуди та острова Домініка, який також постраждав від урагану Марія в той же місяць.
Ці кошти відновили понад 800 зруйнованих будівель на двох островах. Але втручання організації було важливим і в інших аспектах.
Оскільки засоби до існування були знищені, програма грошових виплат ПРООН найняла сотні місцевих жителів, які раптово залишилися без роботи.
Вони допомагали в усіх питаннях — від видалення сміття до відновлення житла та інфраструктури, включаючи лікарні та пошту, розповідає Луїс Гамарра з ПРООН.
«Впровадження економічних ресурсів у постраждалі сім’ї допомагає активізувати місцеву економіку», — відзначає він.
Майже тисяча підрядників також були навчено в більш стійких технологіях «відновлення з покращенням», щоб захистити структури від майбутніх катастроф.
«Клімат змінюється і створює більше тиску на уряди та громади. Шторми стають частішими, сильнішими і відбуваються раніше», — підкреслює пан Гамарра.
Він вважає, що розширення партнерства з приватним сектором та іншими країнами в регіоні допоможе пом’якшити наслідки.
Одним з таких механізмів є Карибський фонд ризиків катастроф, членом якого є 19 карибських урядів. Він був створений після урагану Іван у 2004 році та є унікальним проектом ризикового пулінгу, який дозволяє державам-членам купувати покриття від катастроф за низькою ціною.
Минулого року він здійснив рекордні виплати, що перевищують 85 мільйонів доларів, постраждалим від урагану Беріл.
У Антигуа і Барбуді приготування до урагану — це річна справа, пояснює Шеррод Джеймс, директор офісу служб надзвичайних ситуацій країни.
Оцінки будівель, що можуть використовуватися як притулки під час шторму, а також навчання добровольців, починаються за кілька місяців до початку сезону.
«Ми також зустрічаємося з приватним сектором, допомагаючи їм розробити політики та підготуватися, оцінюючи безпеку та стійкість їхніх будівель. Ми забезпечуємо готовність наших критичних партнерів, таких як порти», — додає пан Джеймс.
«Ми також проведемо активну роботу, щоб вирішити проблеми в водотоках, які можуть посилити повені. Сьогодні шторм може піднятися з категорії один до п’яти за день. Нова норма скасувала старі режими дій; ми повинні бути набагато більш проактивними», — говорить він.
Для багатьох барбудців цей час року завжди буде викликати тривогу. Двінт був серед десятків, які нещодавно відвідали службу пам’яті урагану Ірма в пентекостальній церкві острова.
«Це було дуже зворушливо і викликало багато спогадів», — зазначає він. «Цього часу року ми стежимо за погодою і тримаємо пальці схрещеними. Але ми – стійкі люди, і ми знаємо, як виживати».
