Ключовим підсумком саміту в Алясці стало повідомлення про те, що президент Росії Володимир Путін нібито прагне заморозити війну в Україні на поточній лінії фронту в обмін на капітуляцію решти Донеччини.
Росія контролює близько 70% території Донеччини, включаючи регіональний центр, що носить таку ж назву, після більш ніж десятирічної боротьби, під час якої Донеччина та сусідня Луганщина стали епіцентром конфлікту.
Здобуття всієї Донеччини для Росії закріпить її міжнародно невизнане право на ці території та уникне подальших важких військових втрат.
Для України відступ з західної частини Донеччини означатиме не лише серйозну втрату території з перспективою нового потоку біженців, але і падіння бастіону проти будь-якого майбутнього російського наступу.
Чому ця територія настільки важлива?
Згідно з оцінками новинного агентства Reuters, Україні все ще належить близько 6,600 кв. км (2,548 кв. миль) території в Донеччині. За словами місцевих officials, наразі там залишилося близько 250 тисяч людей.
Головні міста регіону включають Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівку та Дружківку. Ця територія є частиною основного індустріального регіону України – Донбасу (Донецького басейну), хоча її економіка була розорена війною.
Доктор Марні Хаулетт, викладач з політики Росії та Східної Європи в Оксфордському університеті, зазначає, що ці ресурси навряд чи можна буде використовувати ще щонайменше десять років через міни, що залишилися на території.
Оборонні укріплення та географія
Останній звіт американського Інституту вивчення війни (ISW) описує «фортецю», що простягається на 50 км через західну Донеччину. За словами аналітиків, Україна витратила останні 11 років на укріплення цієї лінії оборони та створення значної оборонної інфраструктури.
Згідно з інформацією з регіону, там є окопи, бункери, мінні поля, протитанкові перешкоди та колючий дріт. Російські сили, що атакують у напрямку Покровська, «як очікується, здійснюють спробу захоплення, яка, ймовірно, займе кілька років», вважає ISW.
Хоча фортифікації є частиною української оборони, важливу роль також грає топографія. Нік Рейнольдс, дослідник з питань сухопутної війни у Королівському об’єднаному військовому інституті Великобританії (Rusi), підкреслює, що «рельєф цьом регіону в цілому не сприяє Україні».
Майбутнє Донеччини
Західна Донеччина є лише невеликою частиною лінії фронту, що простягається на 1,100 км, проте там сталися одні з найзапекліших атак Росії цього літа. Якщо Москва перенаправить свої сухопутні сили в інший бік, залишається питання, чи досягне вона більшого успіху.
На думку Рейнольдса, в разі укладання мирної угоди Україні, можливо, доведеться відступити лінію фронту ще далі на захід. Але будівництво нових глибоких укріплень вимагатиме часу, і, зважаючи на минулий досвід, важко уявити, що українська армія відмовиться від західної частини Донеччини без боротьби.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна відкидає будь-яку російську пропозицію про передачу Донбасу в обмін на припинення вогню, стверджуючи, що ця територія може стати плацдармом для майбутніх атак.
