Манаг Кума́р* залишився на вантажному судні в українських водах з квітня. Індійський моряк був частиною екіпажу з 14 осіб, який перевозив попкорн до Туреччини з Молдови, коли судно було обстріляне 18 квітня на Дунаї, що розділяє Україну та Румунію.
Україна заявила, що судно Anka є частиною «тіньового» флоту Росії, яке, за словами української сторони, використовувалося для продажу «пограбованого» українського зерна третім країнам.
Проте пан Кума́р, який є старшим офіцером Anka, стверджує, що судно ходило під прапором Танзанії і управлялось турецькою компанією. Проте, хто є власником судна, залишається невідомим за документами, наданими екіпажем, що складається з п’яти інших індійців, двох азербайджанців і шести єгиптян.
Всі вони досі на борту, незважаючи на те, що українські влади повідомили їм, що вони можуть залишити судно, оскільки не підлягають розслідуванню. Пан Кума́р зазначає, що проблема полягає в тому, що вихід з судна означає втрату зарплати — всього 102,828 доларів США станом на червень, за даними спільної бази даних покинутих суден, яку веде Міжнародна організація праці (ILO) та Міжнародна морська організація (IMO).
BBC зв’язалася з управлінням та власниками судна за деталями, наданими екіпажем. Пан Кума́р повідомив, що екіпаж не знав про минуле судна під час прийняття роботи. Тепер, застрягши в ситуації, яка вийшла з-під їх контролю, екіпаж хоче швидкого вирішення питання.
«Це зона війни. Все, що ми хочемо, — це швидко повернутися додому», — сказав він BBC.
Індія є другим за величиною постачальником моряків і екіпажу на комерційних суднах у світі, але також очолює список членів екіпажу, відомих як «покинуті моряки» — термін, що використовується Конвенцією з морської праці 2006 року, щоб описати ситуацію, коли судновласники розривають відносини з екіпажем і не забезпечують їх повернення, регулярного постачання та зарплати.
Згідно з Міжнародною федерацією транспортних працівників (ITF), яка представляє моряків у всьому світі, у 2024 році було 3,133 покинутих моряків на 312 суднах, з яких індійські громадяни становили 899.
Для багатьох покинутих моряків залишити судно без зарплати неможливо — особливо якщо вони вже сплатили великі суми агентам за працевлаштування або за отримання сертифікатів навчання, розповідає Мохаммад Гулам Ансарі, колишній моряк, який допомагає репатріювати індійських членів екіпажу з інших країн.
Головною причиною покинутості є широко розповсюджена практика реєстрації суден — так звані прапори зручності — в країнах з слабкими морськими правилами, згідно з ITF. Міжнародні морські правила дозволяють судну реєструватися або ходити під прапором країни, відмінної від країни власників.
«Країна може створити реєстр суден і стягувати збори з судновласників, при цьому маючи знижені стандарти безпеки та добробуту екіпажу і часто не виконуючи зобов’язання справжнього держави під прапором», — зазначає ITF на своєму веб-сайті.
Ця система, як стверджує організація, також приховує ідентичність справжнього власника, що дозволяє сумнівним власникам експлуатувати судна.
Дані ITF показують, що у 2024 році близько 90% покинутих суден ходили під прапором зручності. Однак ускладнення виникають також через глобалізовану природу судноплавної промисловості, коли власники, менеджери, прапори та екіпажі судна часто походять з різних країн, зазначають спостерігачі галузі.
На 9 січня 2025 року капітан Амітаб Чаудхарі* керував вантажним судном з Іраку до Об’єднаних Арабських Еміратів, коли погані погодні умови змусили його змінити курс. За кілька хвилин судно Stratos під тоном Прапора Танзанії потрапило на скелі і пошкодило свій танк з нафтою, змусивши його зупинитися поблизу порту Джубайль у Саудівській Аравії.
Екіпаж — включаючи дев’ять індійців і одного іракця — кілька разів намагався зняти його з мілі, але безуспішно. Застрягши, вони чекали на допомогу майже шість місяців, поки судно не було відновлено. Тим часом власник судна з Іраку відмовився платити ім зарплату, вказуючи на збитки через вимушену зупинку судна, повідомив пан Чаудхарі BBC.
BBC звернулася до власників судна з приводу цих звинувачень, але вони не відповіли. Моряки часто звинувачують морський регулятор Індії, Генерального директора (DG) Шіппінг, — який відповідає за перевірку даних суден, їх власників та агентств з набору і розміщення — у непомірному контролі над зацікавленими особами. DG Шіппінг не відповіла на запит про коментар.
Інші, однак, зазначають, що навіть екіпаж має бути більш уважним. «Коли вас наймають, у вас є достатньо часу, щоб повідомити DG Шіппінг [про будь-які неточності в вашому контракті]», — зазначає Сушіл Деорукхар, представник ITF, що працює для добробуту моряків. «Коли ви підпишете документи, ви застрягли й повинні стукати в кожні двері для вирішення».
Ситуації можуть стати складними навіть для екіпажу на індійських суднах, що діють в водах країни з різних причин. Капітан Прабдіт Сінгх працював на судні Nirvana, індійському нафтоналивному танкері під прапором Кюрасао, де перебувало 22 інших індійських членів екіпажу. Судно було нещодавно продане новому власникові, який хотів його списати, і їхня зарплата була під питанням між новими та старими власниками.
На початку квітня пан Сінгх вів судно до порту в штаті Гуджарат на заході Індії для знищення, коли індійський суд наказав його затримання «за невиплату зарплати екіпажу», згідно з базою даних ILO-IMO. За кілька днів екіпаж усвідомив, що вони були покинуті, сказав пан Сінгх. «Ми залишалися без належної їжі та постачання. Судно закінчилося паливом і перебувало в повній темряві», — розповів пан Сінгх BBC. «Ми були змушені ламати і палити деревину судна, щоб приготувати їжу.»
Найнятий у жовтні 2024 року, пан Сінгх сподівався заробити непогану зарплату на цій роботі, і тому залишити судно без зарплати не було життєздатним варіантом. Екіпаж нарешті зміг залишити судно 7 липня після розгляду судового наказу. Але зарплата екіпажу залишається непогашеною, згідно з базою даних ILO-IMO.
На Близькому Сході екіпаж судна Stratos сказали, що їхнім найбільшим страхом було, що отвір в дні судна затопить його. А найближчий виклик, з яким вони стикнулися, — голод.
«На протязі кількох днів нам доводилося їсти лише рис або картоплю, оскільки не було постачання», — розповів пан Чаудхарі BBC минулого тижня. Після майже шести місяців екіпаж нарешті зміг підняти судно на поверхню — але аварія пошкодила його руль, роблячи його непридатним для плавання. Екіпаж досі чекає на виплату своїх зарплат.
«Ми досі в одному і тому ж місці в одній і тій же ситуації. Розум перестав працювати, не знаємо, що ще ми повинні зробити», — сказав пан Чаудхарі. «Чи можемо ми отримати якусь допомогу? Ми просто хочемо піти додому і зустрітися зі своїми близькими».
*Дехто з імен змінене для збереження конфіденційності
Слідкуйте за новинами BBC India в Instagram, YouTube, X та Facebook.
