Технології шпигунського програмного забезпечення та цифрової судмедекспертизи використовуються для політичного репресії по всьому світу. Демократичні уряди є одними з найбільш небезпечних правопорушників.
Програма демократії, конфлікту та управління виступає як провідне джерело незалежних досліджень політики, написання та просування в питаннях глобальної демократії. Вона аналізує та намагається поліпшити міжнародні зусилля, спрямовані на зменшення демократичного падіння, пом’якшення конфліктів і насильства, подолання політичної поляризації, просування гендерної рівності та підтримку про-демократичного використання нових технологій.
Глобальна індустрія шпигунського програмного забезпечення продовжує зростати, незважаючи на суспільний спротив після низки скандалів стеження, багато з яких пов’язані з програмою Pegasus групи NSO. У статті розглядається стійкість комерційного ринку шпигунського програмного забезпечення, пропонуються ідеї щодо обмеження поширення інвазивних інструментів кіберспостереження, а також вказуються фактори, які сприяють індустрії, включаючи підвищений попит на технології вторгнення від державних та приватних клієнтів.
У 2021 році шістнадцять інформаційних агентств утворили консорціум під назвою Pegasus Project для розслідування військового шпигунського програмного забезпечення, ліцензованого ізраїльською компанією NSO Group. В аналізі було виявлено понад тисячу цільових осіб, розподілених по більш ніж п’ятдесяти країнах. Серед жертв були члени кількох арабських королівських сімей, бізнес executives, активісти прав людини і журналісти.
Дослідження також підкреслює, що інфекції, здійснені шпигунським програмним забезпеченням, представляють серйозне порушення права на недоторканість приватного життя і можуть стати глибоко стресовим досвідом для жертв. Шпигунське програмне забезпечення використовується як засіб залякування журналістів, активістів та опозиційних політиків, прагнучи придушити медіа-репортажі та залякати критиків.
Обмежені обставини можуть виправдати використання інвазивних технік стеження лише за умов запобігання або розслідування конкретного серйозного злочину чи акта, що становить серйозну загрозу для національної безпеки. Однак держави часто ухиляються від дотримання цих стандартів.
В умовах безконтрольного зростання ринку шпигунського програмного забезпечення, необхідно посилити політику та регулювання, щоб забезпечити відповідальність технологічних компаній. Якісна стратегія з обмеження експорту шпигунських технологій, особливо до країн, що порушують права людини, може суттєво змінити ситуацію.
