Мерехтливий білий фургон Vivaro поволі виїжджав з конвеєра на заводі Vauxhall у Лутоні, сигналячи у клаксон, поки робітники вітали його, роблячи фотографії. За ним виробнича лінія зупинилася – назавжди.
Завод у Лутоні почав виготовляти автомобілі у 1905 році. Він функціонував протягом наступних 120 років, часом перериваючись на виготовлення танків та авіаційних двигунів під час Другої світової війни. Але 28 березня це закінчилося.
Завод закрився, ставши жертвою скорочення витрат у материнській компанії Vauxhall, Stellantis.
Джастін Ніколс, керівник зміни з виробництва, був одним із 1,100 працівників, які працювали на заводі протягом 38 років. “Це було руйнівно, оскільки це сталося несподівано”, – говорить він.
Це закриття сталося після закриття заводу Honda у Свіндоні у 2021 році і заводу двигунів Ford у Бридженді роком раніше.
Ці події символізують очевидний довгостроковий спад у автомобільній промисловості Великобританії.
Згідно з даними Спілки виробників і торговців автомобілів (SMMT), у першій половині 2025 року було вироблено лише 417,000 нових автомобілів та фургонів у Великобританії – найнижчий показник для цього періоду з 1953 року.
Обсяги виробництва у 2023 році очікуються на рівні близько 755,000 одиниць – нижче навіть, ніж під час пандемії Covid-19.
Головний виконавчий директор SMMT, Майк Хавес, описав ситуацію як “депресивну”.
Автомобільна промисловість приносить приблизно £22 мільярди на рік в економіку, і лише у 2023 році вона забезпечувала зайнятість приблизно 198,000 людям у Великобританії.
Енді Палмер, який раніше був генеральним директором Aston Martin, вважає, що екосистема – та її внесок в економіку – можуть вижити тільки якщо галузь зберігатиме свій поточний масштаб.
Існує критична маса зайнятості. “Якщо ви опуститеся нижче цього рівня, ви побачите, як все почне руйнуватися”, – пояснює він.
Втрати даних робочих місць матимуть великий вплив на регіони, які й так стикаються з труднощами.
Професор бізнес-економіки в Бірмінгемській бізнес-школі Девід Бейлі також висловив занепокоєння з приводу втрат, які вже були зазнані.
Запитання в тому, чи зможе індустрія відновитися – чи вже занадто пізно?
Автомобільна промисловість Великобританії є розгалуженою. Окрім великих заводів, таких як JLR, Nissan, BMW MINI та Toyota, існує мережа постачальників та спеціалізованих інженерних компаній.
У 2016 році Великобританія виробила 1.82 мільйона нових автомобілів – найбільше з 1999 року. Однак, навіть тоді хмари почали згущуватися. За останнє десятиліття галузь зазнала подальших втрат.
Закриття заводів вплинуло на ситуацію, але інші фактори також мали значення: невизначеність у торговій політиці США, що вплинула на експорт на один із основних ринків.
Необхідно буде врахувати й вплив Brexit.
“Очевидно, що Brexit мав серйозний вплив”, – говорить Сантьяго Арієу, аналітик Fitch Solutions.
Внаслідок цього, кажуть експерти, нові інвестиції постраждали – якраз на фоні змін, пов’язаних з переходом на електричні автомобілі.
Згодом підписана угода з ЄС, що гарантує безмитну торгівлю, зняла побоювання індустрії, але виходило, що на горизонті вже з’явилася нова проблема.
Пандемія спричинила хаос у глобальній автомобільній промисловості. У 2020 році виробництво впало на третину, до рівнів, які не спостерігалися з середини 1980-х років.
Усе це спричинило короткострокові збої – але насправді воно приховувало глибшу, структурну проблему для британської індустрії.
Просте пояснення: стало дорого виробляти автомобілі у Великобританії.
Частково це пов’язано з витратами на працю. Хоча вони менші, ніж в деяких інших західноєвропейських країнах, зокрема в Німеччині, все ж вони вдвічі вищі, ніж у Центральній Європі, такі як Польща, Словаччина та Угорщина.
Наразі британські виробники платять одні з найвищих у світі цін на електрику.
Коли завод у Лутоні закрився минулого року, місцева рада оцінила, що його закриття може коштувати регіональній економіці £300 мільйонів на рік.
Чи зможе автомобільна промисловість Великобританії відновитися, коли очікуються інвестиції в нові моделі та електромобілі? Питання залишається відкритим.
