Режим Асада встановив себе як незамінного постачальника основних послуг у Сирії. Для вирішення сирійської кризи потрібно порвати цю залежність.
З початку сирійського збурення у 2011 році президент Башар аль-Асад пріоритетно зберігав державні структури, дозволяючи аргументувати, що режим є незамінним постачальником основних послуг. Розрив монополії режиму на ці публічні послуги і надання поміркованій опозиції можливості стати альтернативним джерелом послуг ослабить режим і запобігне виникненню радикального ісламського держави.
Сила альтернативної влади
У районах, де поміркована опозиція воєнним шляхом взяла під контроль, групи опозиції повинні отримати підтримку для виконання функцій сирійської держави.
Захист державних установ
Необхідно запобігти знищенню ціх структур режимом, щоб забезпечити можливість опозиції їх реалізувати після виводу військ, лояльних до Асада, з цього району. США та їхні західні союзники повинні надати повітряний захист від атак режиму.
На прикладі регіону видно, що в 2011 році світові лідери впевнено передбачали, що режим Асада впаде у короткі терміни. Але, незважаючи на відсутність контролю над значною частиною території, режим продовжує існувати.
Чітко став очевидним, що військова та економічна допомога з боку Ірану та Росії відіграла критичну роль у збереженні влади режиму. Іншим важливим чинником виживання режиму стало його вміння заявляти, що сирійська держава під керівництвом Асада все ще залишається незамінним постачальником основних публічних послуг.
Яка роль режиму Асада?
Алієнція між режимом Асада і державними установами постійно веде до порушення доступу до послуг. Справжнім сценарієм є те, що влада стає все більш корумпованою, а ресурси держорганів зменшуються. Ця політика безпосередньо призводить до незадоволення серед нормальних громадян.
За таких умов виникає запитання: чи справді режим Асада рятує сирійську державу? Адже безпосередню вигоду отримують лише персони, що обслуговують режим.
Необхідність змін
Першочергове завдання полягає в тому, щоб надати підтримку поміркованій опозиції в виконанні державних функцій. Також необхідно забезпечити захист тих регіонів, які не контролюються режимом, від атаки з боку Асада.
Лише таким чином, за умов співпраці між збройними та політичними елементами опозиції, можливо досягти ефективного політичного врегулювання конфлікту в Сирії. Це дозволить зупинити подальшу ескалацію конфлікту, створивши нові перспективи відновлення країни та забезпечення основних потреб сирійців.
