Члени НАТО стикаються з динамічною ситуацією в сфері безпеки у Балтійському морі. Альянс не може вирішити всі загрози, і для цього знадобляться додаткові можливості. Програма “Європа” у Вашингтоні досліджує політичні та безпекові розробки в Європі, трансатлантичні відносини та глобальну роль Європи.
Балтійський регіон є ключовим стовпом в новій архітектурі безпеки Європи. Потенціал для співпраці та інновацій тут є суттєвим. Цей проект вивчає підходи регіону до масиву безпекових викликів, від морської безпеки до співпраці в оборонній промисловості, захисту критичної інфраструктури, енергетичної безпеки та цивільної оборони.
З приєднанням Фінляндії і незабаром Швеції до НАТО, майже всі держави, що оточують Балтійське море, стануть членами альянсу. Це спонукало деяких спостерігачів назвати Балтійське море «озером НАТО». Проте такі формулювання не відображають реальність, підкреслену нещодавнім підозрілим пошкодженням газопроводу Baltic Connector та телекомунікаційних зв’язків.
Сьогодні держави, які оточують Балтійське море, стикаються з низкою суттєвих загроз, які не зникнуть лише завдяки членству в НАТО. Члени альянсу в регіоні — Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина та Данія, а також Швеція — повинні реагувати на динамічну ситуацію безпеки, що вимагає подальшого вдосконалення можливостей та збільшення спроможностей, а також уважніших зусиль у колективній співпраці через НАТО та Європейський Союз.
Природа регіональних загроз, з якими стикаються держави Балтійського регіону НАТО, кардинально відрізняється від тієї, що була в розпал холодної війни. Тоді радянський Балтійський флот нараховував від дев’яноста до ста тридцяти субмарин, тоді як сьогодні в складі Російського Балтійського флоту лише одна.
Поточні загрози, що виникають з боку Росії, включають амфібійні атаки на стратегічні острови, загрози морським, повітряним і наземним шляхам постачання та контрзаходи проти військових і цивільних об’єктів уздовж Балтійського узбережжя.
Члени НАТО та їхні європейські партнери повинні знайти шляхи вдосконалення своїх можливостей у регіоні. Серед пропозицій — підвищення військової мобільності, поліпшення обізнаності в підводному середовищі, підвищення оборонної готовності та співробітництва між країнами — членами НАТО та ЄС.
Підсумовуючи, Балтійське море не є «озером НАТО», особливо в умовах продовження гібридних загроз з боку Кремля та присутності ядерних арсеналів у Калінінграді. США та їхні європейські партнери повинні об’єднати зусилля для вирішення викликів безпеки, що можуть з’явитися в найближчі роки.
