У Вільнюському технічному університеті, Литва, я проходжу через ряд бетонних коридорів, де графіті створюють атмосферу радянської епохи. При цьому, важко уявити, що тут знаходиться високотехнологічна лабораторія, що працює над лазерною комунікаційною системою.
Саме тут розташований головний офіс Astrolight — литовського стартапу в сфері космічних технологій, який існує вже шість років і нещодавно залучив 2.8 млн євро для створення так званої «оптичної магістралі даних».
Цю технологію можна уявити як невидимі інтернет-кабели, покликані з’єднувати супутники із Землею. За прогнозами, в найближчі п’ять років планується запуск 70 000 супутників, що свідчить про великий потенціал цього ринку.
Компанія прагне стати частиною переходу від традиційної радіо-комунікаційної системи до швидшої, більш безпечної та з великою пропускною спроможністю лазерної технології.
Лазерна технологія Astrolight може також мати оборонні застосування, що є своєчасним, зважаючи на агресивну поведінку Росії щодо сусідніх країн.
Astrolight вже є частиною проєкту НАТО “Діана” (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic), який був створений у 2023 році для впровадження цивільних технологій у оборонні виклики.
Для Astroilight НАТО прагне використати швидкі та захищені лазерні комунікації для передачі важливих відомостей в оборонних операціях, чим вже займається литовський флот.
Три роки тому вони звернулися до Astrolight з проханням розробити лазер, який дозволив би кораблям спілкуватись під час радіомовчання.
Співзасновник та генеральний директор Astrolight Лауринас Маціюліс зазначає: «Ми відповіли: «Добре, ми знаємо, як це зробити для космосу. Схоже, що ми можемо зробити це також для наземних застосувань».
Для військових технології його компанії є привабливими, оскільки лазерна система важка для перехоплення або заглушення.
Він також додає про «низьку виявленість»: «Якщо ви вмикаєте свій радіопередавач в Україні, ви одразу стаєте мішенню, оскільки це легко відслідковується. З цим технологією, оскільки інформація передається в дуже вузькому лазерному промені, її важко виявити».
Бюджет на оборону Литви оцінюється в близько £2.5 млрд. Хоча це й не так багато в порівнянні з більшими країнами, такими як Великобританія, де витрати складають приблизно £54 млрд на рік, з точки зору ВВП, Литва витрачає більше, ніж багато великих країн.
Зараз близько 3% ВВП витрачається на оборону, і ця цифра повинна зрости до 5.5%. Для порівняння, витрати на оборону Великобританії становлять 2.5% від ВВП.
Литва відзначається цікавими технологіями, такими як лазери Astrolight. 30% космічних проєктів Литви отримали фінансування ЄС, у порівнянні з середнім показником в 17% по всьому ЄС.
«Космічні технології швидко стають все більш інтеграційним елементом більш широкої стратегії оборони та стійкості Литви», – говорить Шаруніс Геніс, голова виробничого сектору Invest Lithuania та експерт з оборонних технологій.
Космічні технології часто можуть мати як цивільні, так і військові застосування.
Він наводить приклад литовської компанії Delta Biosciences, яка готує місію до Міжнародної космічної станції для тестування медичних сполук, стійких до радіації.
«Хоча вони розробляються для космічних польотів, ці інновації також можуть підтримувати спеціальні операційні сили, що діють в умовах високої радіації», – додає він.
Він зазначає, що заснована у Вільнюсі компанія Kongsberg NanoAvionics отримала великий контракт на виготовлення сотень супутників.
«Хоча це переважно комерційно, така інфраструктура має вроджений потенціал для підтримки зашифрованих комунікацій та реального часу розвідки через східний фланг НАТО», – говорить він.
Разом з лазерною технологією Astrolight розроблено автономну навігаційну систему супутників, розроблену ще одним литовським стартапом, Blackswan Space.
Система «навігації на основі зору» дозволяє супутникам програмуватись та переміщатись незалежно від оператора на наземній станції, оскільки її засновники стверджують, що обслуговуючому персоналу буде важко впоратись з величезною кількістю супутників.
У військовому середовищі та ж технологія може бути використана для дистанційного знищення ворожого супутника, а також для навчання військових шляхом проведення бойових симуляцій.
Однак продажі литовським військовим не завжди проходять гладко, визнає Томас Малінаускас, комерційний директор Blackswan Space.
Він також висловлює занепокоєння, що державне фінансування в цьому секторі не відповідає рівню інновацій.
Він зауважує, що замість витрачання 300 млн доларів на безпілотник, імпортований із США, уряд може інвестувати в сукупність малих супутників.
«Створіть власну спроможність для комунікації та збору інформації про ворожі країни, замість безпілотника, який буде збитий протягом перших двох годин конфлікту», – стверджує Малінаускас, також базується у Вільнюсі.
«Це стало б великим підвищенням для нашої маломасштабної космічної комуніті, але також це була б довгострокова та стабільна вигода для майбутнього литовської армії».
Егле Елена Шатайте є головою Space Hub LT, агенції у Вільнюсі, що підтримує космічні компанії в рамках урядового фінансування.
«Наш уряд, звичайно, усвідомлює реальність, в якій ми живемо, і ми повинні більше інвестувати в безпеку та оборону – та визнавати, що космічні технології є тими, що дозволяють технології оборони», – говорить пані Шатайте.
Міністр економіки та інновацій країни, Лукаш Савицькас, визнає занепокоєння пана Малінаускаса та розглядає державні витрати на розвиток космічних технологій.
«Космічні технології є одним із найбільш важливих секторів, що створюють додану вартість, оскільки вони з інтеграцією з багатьма іншими сферами, такими як біотехнології, штучний інтелект, нові матеріали, оптика, ІКТ та інші інновації», – говорить пан Савицькас.
Не зважаючи на те, що буде з фінансуванням уряду, литовський інтерес до інновацій залишається сильним.
«Нам завжди потрібно доводити іншим, що ми маємо місце на глобальній арені», – каже Домінікас Мілашіус, співзасновник Delta Biosciences.
«І все, що ми робимо, також є геополітичним… ми повинні формувати критичні технології, які дадуть можливість нашим союзникам зрозуміти, що захищати Литву – це, ймовірно, правильно».
