Прогулюючись вузькою головною вулицею свого міста на півночі Італії, Джакомо де Лука вказує на закриті бізнеси: два супермаркети, перукарня, ресторани – всі з опущеними ґратами та знебарвленими вивісками над дверима.
Гарне місто Фрегона, що розташоване біля підніжжя гір, порожніє так само, як багато інших міст, оскільки італійці мають менше дітей і дедалі частіше переїжджають у більші міста або за кордон.
Тепер місцева початкова школа під загрозою закриття, і мер переживає.
"Новий перший клас не може розпочати навчання, адже є лише четверо дітей. Вони хочуть закрити школу," пояснює де Лука. Мінімальний розмір класу для отримання фінансування – 10 учнів.
"Зниження народжуваності та зменшення населення відбувається дуже швидко."
За підрахунками мера, населення Фрегони, що знаходиться в годині їзди на північ від Венеції, зменшилось майже на п’яту частину за останнє десятиліття.
Станом на червень цього року було лише чотири нових народження, а більшість з приблизно 2700 залишених жителів — люди старшого віку, від чоловіків, що п’ють свої ранкові проксеко, до жінок, що заповнюють сумки цикоры та помідорами на щотижневому ринку.
Для де Лука закриття класу для нових учнів стане поворотним моментом: якщо діти покинуть Фрегону для навчання, він боїться, що вони ніколи не повернуться.
Тому він об’їхав навколишні райони, навіть відвідавши сусідню піцерію, намагається переконати батьків відправити дітей до його міста і допомогти зберегти школу відкритою.
"Я пропоную забирати їх мікроавтобусом, ми запропонували, щоб діти залишалися в школі до шостої вечора, все це фінансуватиме рада," розповів мер BBC, його відчуття терміновості очевидне.
"Я турбуюсь. Повільно, але невпинно, якщо все до цього часу буде продовжуватися, село помре."
Демографічна криза в Італії виходить далеко за межі Фрегони і поглиблюється.
Протягом останнього десятиліття населення країни скоротилося майже на 1,9 мільйона, а кількість народжень падає вже 16 років поспіль.
В середньому італійки зараз мають всього 1,18 дитини, найнижчий рівень, що коли-небудь фіксувався. Це нижче за середній рівень народжуваності в ЄС, що становить 1,38, та значно нижче за 2,1, необхідні для підтримки населення.
Незважаючи на зусилля щодо заохочення народжуваності та багато слів про політику, сприятливу для сімей, правий уряд Джорджії Мелоні не зміг зупинити цю тенденцію.
"Перед тим як народити дитину, потрібно багато думати," зізнається Валентина Дотто, коли ми зустрічаємося на головній площі Фрегони, а її 10-місячна дочка Ділетта щебечить у візку.
Валентина отримує допомогу у розмірі приблизно 200 євро на місяць протягом першого року для Ділетти, але тільки що не отримала новий Урядовий Бонус у розмірі 1000 євро для дітей, народжених у 2025 році.
Є нові податкові пільги та подовжена відпустка по догляду за дитиною.
Проте, Валентина тепер повинна повернутися на роботу і каже, що доступ до доступної дитячої опіки досі дуже важкий.
"Неможливо знайти багато дітей, але й дитячих садків також небагато," говорить вона. "Мені пощастило, що моя бабуся піклується про мою доньку. Якби не це, я не знала б, куди б я її залишила."
Ось чому її друзі обережні до материнства.
"Це важко – через роботу, школи, фінанси," каже Валентина. "Є певна допомога, але її недостатньо, щоб народжувати дітей.
"Це не вирішить проблему."
Деякі компанії в регіоні Венето взяли ситуацію у свої руки.
Недалеко від Фрегони розташований великий промисловий район, заповнений малими та середніми підприємствами, багато з яких належать сім’ям.
Irinox, виробник холодильників, давно помітив проблему батьківства та вирішив діяти, щоб не втратити цінних працівників.
Компанія об’єдналася з ще сімома, щоб створити дитячий садок на відстані короткої прогулянки від виробничого залу – він не безкоштовний, але з великою знижкою та зручний. Це був перший подібний проект в Італії.
"Знати, що я можу відвести свого сина на дві хвилини звідси, було дуже важливо, адже я можу дістатися до нього дуже швидко," пояснює одна з фінансових керівників, Меланія Сандрин.
Без дитячого садка їй було б важко повернутися на роботу: вона не хотіла покладатися на своїх батьків, а державні дитячі садки зазвичай не беруть дітей на повний день.
"Існує також пріоритетний список… і місць дуже-дуже мало," додає Меланія.
Як і Валентина, вона і її друзі відкладали народження дітей до своїх пізніх 30-х, прагнучи побудувати кар’єру, і Меланія не впевнена, що готова мати другу дитину навіть зараз. "Це не легко," додає вона.
Пізніше народження, що стає все більш популярним, також є фактором, який знижує рівень народжуваності.
Саме з цих причин генеральний директор Катя да Рос вважає, що Італії потрібні "масштабні зміни", щоб вирішити свою демографічну проблему.
"Це не 1000 євро допомоги роблять різницю, а наявність таких служб, як безкоштовні дитячі садки. Якщо ми хочемо змінити ситуацію, нам потрібні рішучі дії," говорить вона.
Іншим рішенням є збільшення імміграції, що є досить спірним питанням для уряду Мелоні.
Більш ніж 40% працівників Irinox вже є іноземцями.
Карта на стіні заводу, заставлена шпильками, показує, звідки вони прибули: від Монголії до Буркіна-Фасо. За відсутності маловірогідного раптового сплеску народжуваності, Катя да Рос вважає, що Італії – як і Венето – знадобляться нові іноземні працівники для розвитку економіки.
"Майбутнє буде таким."
Навіть імміграція не могла врятувати школу у сусідньому Тревізо.
Минулого місяця початкова школа Пасколі закрила свої двері назавжди через недостатню кількість учнів для її підтримки.
Лише 27 дітей зібралися на сходах школи для останнього заходу, ознаментованого альпійським трударем з пір’ям у капелюсі, який пролунав в прощальному сигналі, коли італійський прапор був знижений.
"Це сумний день," сказала Елеанора Франческі, забираючи свою 8-річну доньку востаннє. З вересня їй доведеться їхати набагато далі до нової школи.
Елеанора не вважає, що тільки зменшення народжуваності винне в цьому: вона каже, що школа Пасколі не навчала в післяобідній час, що ускладнювало життя працюючим батькам, які потім перевели своїх дітей в інші школи.
Директор школи має інше пояснення.
"Ця територія трансформувалася, оскільки тут з’явилися багато іммігрантів," сказала Луана Скарфі, коментуючи двох десятирічну імміграцію до регіону Венето з безліччю фабрик і роботи.
"Деякі [сім’ї] потім вирішили перейти до інших шкіл, де індекс імміграції був менший."
"Протягом років кількість людей, які бажають йти до цієї школи, зменшувалася," говорить вона, натякаючи на напруження в суспільстві.
Прогноз ООН вказує на те, що населення Італії зменшиться на близько п’яти мільйонів протягом наступних 25 років, з 59 мільйонів. Крім того, країна старіє, що посилює тягар на економіку.
Урядові заходи для вирішення цієї проблеми поки що лише зволікають.
Але Елеанора стверджує, що батькам, як вона, знадобиться багато більше допомоги у вигляді послуг, а не лише грошових виплат для початку.
"Ми отримуємо щомісячні виплати, але нам потрібна практична підтримка, така як безкоштовні літні табори для дітей," говорить вона, вказуючи на тримісячний літній відпустку з червня, що може стати справжнім випробуванням для працюючих батьків.
"Уряд хоче збільшити населення, але в той же час не допомагає," говорить Елеанора.
"Як ми можемо мати більше дітей у такій ситуації?"
