Я проходжу крізь бетонні коридори в Університеті технологій Вільнюса, Литва; мурали на стінах відтворюють атмосферу радянської епохи, і це здається малоймовірним місцем для високотехнологічної лабораторії, що працює над системою лазерної комунікації.
Однак саме тут знаходиться головний офіс Astrolight, шестирічного литовського стартапу в сфері космічних технологій, який нещодавно залучив 2,8 мільйона євро (3,3 мільйона доларів) для створення того, що вони називають “оптичною інформаційною магістраллю”.
Цю технологію можна сприймати як невидимі інтернет-кабелі, які мають на меті з’єднати супутники з Землею.
З прогнозом на запуск 70 тисяч супутників протягом наступних п’яти років, це ринок з великим потенціалом.
Компанія сподівається стати частиною переходу від традиційних радіочастотних комунікацій до швидшої, безпечнішої та високошвидкісної лазерної технології.
Технологія лазерів Astrolight може також мати оборонні застосування, що є своєчасним на фоні агресивної політики Росії щодо своїх сусідів.
Astrolight уже є частиною проекту НАТО Diana (Акселератор інновацій в обороні для Північного Атлантики), інкубатора, заснованого в 2023 році для застосування цивільних технологій у вирішенні оборонних викликів.
У випадку з Astrolight, НАТО прагне використовувати їх швидкі, захищені лазерні комунікації для передачі критично важливої інформації в оборонних операціях – дещо, що вже використовує Литовський флот.
Три роки тому вони звернулись до Astrolight з проханням про створення лазера, що дозволяє кораблям спілкуватись під час радіомовчання. “Тож ми сказали: ‘Добре, ми знаємо, як це зробити для космосу. Здається, ми можемо зробити це і для наземних застосувань”, – згадує співзасновник і CEO компанії Лаурінас Маціуліса.
Для армії технології його компанії є привабливими, оскільки лазерна система складна для перехоплення чи глушіння. “Також важливою є ‘низька виявленість'”, додає пан Маціуліас.
“Якщо ви увімкнете свій радіопередавач в Україні, ви одразу стаєте мішенню, тому що вас легко відстежити. Завдяки цій технології, оскільки інформація передається у дуже вузькому лазерному промені, її дуже важко виявити.”
З бюджетом на оборону, який становить приблизно 2,5 мільярда фунтів, Литва не може зрівнятися з більшими країнами, такими як Великобританія, яка витрачає близько 54 мільярдів фунтів на рік. Однак, якщо подивитися на витрати на оборону в процентному відношенні до ВВП, Литва витрачає більше, ніж багато більших країн.
Приблизно 3% її ВВП йде на оборону, і ця цифра має зрости до 5,5%. Для порівняння, витрати на оборону Великобританії становлять 2,5% ВВП.
Литва визнана за свої сили у нішевих технологіях, таких як лазери Astrolight; 30% проектів, пов’язаних з космосом, отримали фінансування від ЄС, у порівнянні з середнім показником для країн ЄС у 17%.
“Космічні технології швидко стають дедалі більш інтегрованим елементом ширшої стратегії оборони та стійкості Литви”, – каже Шарūнас Геніс, голова виробничого сектора компанії Invest Lithuania.
Космічні технології можуть мати цивільні та військові застосування. Пан Геніс наводить приклад литовської компанії Delta Biosciences, яка готує місію на Міжнародну космічну станцію для випробування медичних сполук, що витримують радіацію.
“Хоча ці технології розроблені для космічних польотів, ці інновації також можуть підтримувати спеціальні операційні сили, які працюють у середовищах з високою радіацією”, – говорить він.
Він також додає, що базована у Вільнюсі компанія Kongsberg NanoAvionics отримала важливий контракт на виробництво сотень супутників.
“Хоча в основному це комерційне підприємство, така інфраструктура має вбудований потенціал подвійного використання, що підтримує зашифровані комунікації та реальний моніторинг, спостереження та розвідку на східному фланзі НАТО”, – каже пан Геніс.
Разом із лазерною технологією Astrolight йде автономна система навігації супутників, розроблена ще одним литовським стартапом у сфері космічних технологій – Blackswan Space.
Система “база на зображеннях” компанії Blackswan дозволяє програмувати і переміщати супутники незалежно від людини, яка знаходиться в центрі управління. Це, як зазначають засновники, дозволить зберігати швидкість управління у зв’язку з великою кількістю супутників, які мають бути запущені у найближчі роки.
У військовому середовищі ту ж технологію можна використовувати для дальнього знищення ворожих супутників, а також для навчання військових, створюючи бойові симуляції.
Проте, за словами Томаса Малінаускаса, комерційного директора Blackswan Space, переконати литовську армію у перевагах цієї технології не завжди було просто.
Він також стурбований тим, що фінансування з боку держави не відповідає рівню інновацій, які з’являються в даній галузі.
Пан Малінаускас вказує на те, що замість витрат на дрон, виготовлений у США за 300 мільйонів доларів, уряд міг би інвестувати в угруповання малих супутників. “Створіть власні можливості для комунікації та збору розвідданих про ворожі країни, замість того, щоб купувати дрон, який буде збитий у перші дві години конфлікту”, – переконаний він.
“Це стало б великим поштовхом для нашої маленької космічної спільноти, а також стало б довгостроковою та сталевою цінною добавкою для майбутнього литовської армії.”
Егле Елена Шатаєте є головою Space Hub LT, агентства, що підтримує космічні компанії в рамках урядової агентства Інновацій. “Наш уряд, звичайно, усвідомлює реальність, в якій ми живемо, і що нам потрібно більше інвестувати в безпеку та оборону – і ми маємо визнати, що космічні технології є тією відцентровою силою для оборонних технологій”, – зазначає пані Шатаєте.
Міністр економіки та інновацій Литви Лукос Савицькас говорить, що розуміє світогляд пана Малінаускаса і розглядає питання державних витрат на розвиток космічних технологій. “Космічні технології – це один із секторів з найвищою доданою вартістю, оскільки вони відомі своєю горизонтальністю; багато космічних рішень відносяться до біотехнологій, штучного інтелекту, нових матеріалів, оптики, ІКТ та інших інноваційних галузей”, – говорить пан Савицькас.
Незалежно від того, що буде з державним фінансуванням, литовська апетит до інновацій залишається сильним. “Ми завжди повинні доводити іншим, що ми маємо місце на світовій арені”, – говорить Домінікас Міласюс, співзасновник Delta Biosciences.
“І все, що ми робимо, має також геополітичний підтекст… ми маємо будувати критично важливі технології, щоб наші союзники зрозуміли, що, напевно, буде доцільно захистити Литву.”
