Смерть 45-річного етнічного угорця в Україні, яка сталася через кілька тижнів після його призову до української армії, викликала обурення між угорським урядом і київськими властями.
Йожеф Себестєн, двоє громадянин України та Угорщини, був забитий залізними трубами після того, як його примусово призвали на служби 14 червня, повідомили його брат і сестра угорським ЗМІ.
Себестєн, родом з Берегова на заході України, помер у психіатричній лікарні 8 липня.
Обставини його смерті були заперечені військовими, але його випадок висвітлив проблему примусової мобілізації в Україні на тлі зусиль армії захистити лінії фронту від Росії під час важких втрат.
"Вони забрали мене до лісу з багатьма іншими чоловіками і почали бити там," цитує угорський новинний сайт Mandiner слова Себестєна, які він ніби сказав своїм брату та сестрі. "Побиття було в основному по голові та тілу. Вони сказали, що якщо я не підпишу щось, вони відправлять мене ‘на нуль’ [на лінію фронту]. Мені так боліло, я не міг рухатися."
10 липня угорський посол в Україні Шандор Фегір був викликаний до Міністерства закордонних справ Угорщини в Будапешті щодо цього випадку.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан, запеклий критик українського уряду та зусиль війни, написав у Facebook: "Угорський громадянин був забитий до смерті в Україні. Лише за кілька кілометрів від угорського кордону. Країна, де таке може статися, не може бути членом ЄС."
Того ж дня українська армія опублікувала своє повне заперечення.
"Згідно з остаточним звітом лікарні, під час медичного обстеження не було виявлено фізичних ушкоджень," йдеться в заяві.
"Ми рішуче відкидаємо будь-які звинувачення у примусовій праці, нелюдському поводженні або порушеннях прав людини, будь то з боку територіальних військових центрів чи інших військових officials."
Армія також заявила, що готова до "прозорого розслідування відповідно до українського законодавства".
Цей інцидент став ще однією гострою точкою в суперечках між урядом Орбана в Будапешті та адміністрацією Володимира Зеленського в Києві.
У травні спостерігалася шпигунська справа, яка призвела до арештів у обох країнах та взаємних вигнаннях дипломатів.
Наприкінці червня угорський уряд оприлюднив результати своєї останньої “національної консультації”, в якій представив вісім причин, чому не слід дозволяти Україні вступити до ЄС, та запросив громадян голосувати “проти”.
Згідно з результатами, без незалежної перевірки, понад два мільйони проголосували.
Звинувачення у насильстві під час примусової мобілізації в Україні не є новими. Українці, чоловіки віком від 25 до 60 років, а також більшість чоловіків з 18 років, заборонені від виїзду з країни.
"Я постійно чую від родичів тих, кого забрали військові, що їхній одяг повертається закривавленим," розповіла угорська жінка в Закарпатті в інтерв’ю BBC на умовах анонімності. "Ситуація погіршується з початку війни, але особливо погіршилася за останні два місяці."
Часто, продовжила вона, медичні довідки, що надають звільнення від призову, ігноруються солдатами, і носії безцеремонно закидаються в автомобілі та відвозяться. За нечисленні тисячі доларів, “незрозумілі суми”, вимагали зобов’язань про те, щоб залишити в спокої.
Є також обвинувачення, що критики уряду, включаючи журналістів, навмисно стають об’єктами призову.
Олег Диба, 58, редактор Zakarpattya Online, зараз голодує в військовому затриманні. Він стверджує, що його забрали через його статті, які досліджували будівництво вітрових генераторів у Карпатах.
Українці можуть звертатися з випадками несправедливого або насильницького призову до офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубинця.
Він недавно заявив, що його офіс отримав 3,500 скарг на порушення прав людини щодо призову у 2024 році і більше 2000 скарг цього року.
Кримінальні справи були порушені проти більш ніж 50 наборів, сказав він.
Право на визнання заперечення совісті скасовано в Україні, коли у лютому 2022 року було введено воєнний стан — в місяць, коли Росія запустила своє повномасштабне вторгнення.
За запитом Конституційного Суду України Венеційська комісія Ради Європи видала свою думку про альтернативну службу в Україні в березні 2025 року.
"Держави мають позитивне зобов’язання створювати систему альтернативної служби, яка має бути відокремлена від військової системи, не повинна мати покарання та залишатися в межах розумних термінів", — мовиться в документі.
