Сьогоднішнє голосування в Берліні суттєво вплине на майбутнє оборони Європи та її підтримки України.
Парламент Німеччини, Бундестаг, вирішує, чи зняти обмеження на витрати на оборону. Це може відкрити шлях до значного збільшення військових інвестицій, оскільки Росія досягла успіхів в Україні, а Вашингтон сигналізує, що Європа більше не може покладатися на захист США.
«Це голосування в Бундестазі абсолютно критичне», – говорить професор Моніка Шніцер, голова Ради економічних експертів Німеччини.
«Після Мюнхенської конференції з безпеки, а потім скандалу Трампа і Зеленського, Європа отримала сигнал тривоги. На перший раз європейці можуть не сподіватися на Вашингтон. Багато людей неодмінно, безсумнівно, не спали після цього», – додає вона.
«Перспективи оборонних витрат в Європі залежать від розвитку в Німеччині як власника найбільшого оборонного бюджету регіону», – погоджується доктор Фенелла МакГерті, старший науковий співробітник Центру стратегічних досліджень у Лондоні.
Витрати на оборону в Німеччині зросли на 23,2% минулого року, що стало основою рекордного зростання витрат на оборону в Європі на 11,7%.
«Дивовижні ініціативи, оголошені в Німеччині, є ключовими для подальшого зростання», – додає доктор МакГерті.
Новий канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, має дуже обмежений час.
Новий парламент скликається 25 березня, і не всі підтримують виділення коштів на оборону. Як права партія AfD, так і ліва партія Linke обіцяли виступити проти. Для проходження голосування необхідно дві третини голосів «за», тому Мерц має краще шанси на сьогоднішньому голосуванні, яке проводиться в існуючому парламенті. Потім його потрібно затвердити в верхній палаті Німеччини.
Поки що Європа ще не можуть оговтатися від шоку оголошень з адміністрації Трампа. Під час минулого Мюнхенського безпекового форуму я спостерігала, як делегати сиділи з відкритими ротами, слухаючи різку критику європейських політик з боку віце-президента США ДЖ. Ванса.
Це було перед тим, як міністр оборони США Піт Хегсейт сказав членам НАТО, що 80-річний захисний парасолька США для Європи більше не слід вважати гарантованим.
Оборонні стратеги в Європі вже планують на випадок непередбачуваного: часткова перемога Росії в Україні, відновлення її армії та загроза країнам НАТО на сході, таким як балтійські держави, протягом трьох років або менше.
Це, в той час, коли зобов’язання США перед обороною Європи виглядає дуже сумнівним. Президента Трампа закликають деякі представники його оточення вивести американські війська з Європи і навіть вийти з НАТО зовсім.
Існують розмови про розширення національного ядерного стримування Франції, щоб покрити інші європейські країни.
Тим часом більшість європейських урядів зазнають тиску підвищити витрати на оборону після років скорочень.
Британська армія тепер скоротилася до найменшого розміру з часів Наполеонівських війн, понад 200 років тому, і експерти прогнозують, що вона закінчить боєприпаси протягом двох тижнів активних дій у повномасштабній війні в Європі.
Німеччина вже давно була обережна у витратах на оборону, не лише за історичними причинами після 1945 року, а й через світову боргову кризу 2009 року.
Це підводить нас до сьогоднішнього важливого голосування в Бундестазі. Це не просто про оборону. Одна частина стосується звільнення €500 мільярдів (£420 мільярдів) на інфраструктуру Німеччини – для відновлення мостів і доріг, але також для фінансування заходів щодо зміни клімату, на чому наполягала Зелена партія.
Інша частина стосується зняття обмежень у конституції щодо запозичення, що теоретично може звільнити безліч мільярдів євро для витрат на оборону, як для збройних сил Німеччини, так і для пан’європейського фонду оборони. 4 березня президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про плани створення фонду оборони на €800 мільярдів, названого Фондом ReArm Europe.
Пропозиція, що голосується в Берліні, полягає в тому, що будь-які витрати на оборону, які становлять більше 1% ВВП Німеччини (національного багатства), більше не підлягатимуть обмеженню по запозиченню. Досі межа боргу була зафіксована на рівні 0,35% ВВП.
Інші країни уважно слідкуватимуть за тим, чи пройде ця пропозиція. Якщо вона не пройде, тоді проект Європейської Комісії ‘ReArm Europe’ може почати свій шлях з шаткими ногами.
Сьогодні для безпеки Європи стоїть серйозне питання. Якщо США більше не будуть з нами, або принаймні не можуть бути покладені на захист Європи, що потрібно зробити континенту, щоб заповнити цю прогалину?
Розглянемо цифри. Згідно з Кільським інститутом, який ретельно відстежує ці питання, Європа витрачає лише 0,1% свого багатства на допомогу Україні, тоді як США витрачають 0,15%.
«Це означає», – говорить Джузеппе Ірто з Кільського інституту, «що якщо Європа має закрити дефіцит, тоді їй потрібно подвоїти свій внесок до 0,21%.»
Але незалежно від того, що трапиться сьогодні в Берліні, це не тільки про гроші.
Багато з найбільш затребуваних озброєнь в арсеналі України походять з США, такі як система ППО Patriot та дальнобійні артилерійські системи Himars. Кільський інститут оцінює частку ракетоносної артилерії України, що поставляється з США, на 86%, а частка боєприпасів для гаубиць також становить 82%.
Потім існує вся проблема допомоги розвідки США для Києва, багато з якої походить з супутників та геопросторової вимірювальної інформації. Якщо Вашингтон назавжди відключить цю допомогу, тоді українські сили ризикують частково втратити можливість бачити ситуацію.
Якщо ядерний арсенал Америки буде вилучений з рівняння, тоді між російськими понад 5000 ядерних боєголовок і сумарною кількістю ядерних боєголовок Британії та Франції, які становлять менше десятої частини, виникає величезна різниця. Але, теоретично, цього все ще достатньо для того, щоб діяти як ядерний стримуючий фактор.
Що стосується “конвенційної”, тобто ненадзвичайної зброї, західні команди оборони часто люблять говорити, що комбіновані сили НАТО переважають над російськими.
Можливо, але якщо є один витяг з війни в Україні, то це те, що “масштаб” має значення. Армія Росії, можливо, має погану якість, але президент Путін зміг кинути стільки величезних кількостей чоловіків, дронів, снарядів та ракет на фронт України, що росіяни невпинно просуваються вперед, хоч і повільно та за величезну ціну.
Це не повинно бути сюрпризом. Москва незабаром перевела свою економіку на військові рейки. Вона призначила економіста міністром оборони та переобладнали безліч своїх заводів, щоб виводити величезні кількості боєприпасів, особливо дронів з вибуховими зарядами.
В той час як багато європейських націй відставали від підвищення оборонних витрат значно вище ніж винесений НАТО 2% ВВП, витрати Росії становлять приблизно 7%. Близько 40% національного бюджету Росії витрачається на оборону.
Таким чином, Європа ще має чималий запас, щоб наростити свої сили та забезпечити національну безпеку.
«Якщо голосування пройде, то це матиме велике значення для Німеччини та Європи», – говорить Ед Арнольд, старший науковий співробітник з європейської безпеки Королівського інституту обслуговування військ.
«Це створить прецедент та дозволить іншим слідувати… Однак, три роки після вторгнення в Україну випадок Німеччини нагадує, що більше грошей на оборону є необхідним, але недостатнім.
Європа потребує лідерів у військовій справі та безпеці, які зможуть орієнтуватися у швидко погіршуючійся безпековій ситуації в Євроатлантиці. Культурні, а не фінансові реформи будуть найбільш цінними для Європи прямо зараз.
