Державний візит президента США Джо Байдена до Німеччини в п’ятницю тривав дуже недовго.
Проте президент США використав кожну хвилину в Берліні, щоб донести, що він має великі амбіції на світовій арені в останні тижні перед виходом з посади в січні. Особливо у Середньому Сході та Україні.
Європейська оборона стала наріжним каменем зовнішньої політики Байдена – контрастом до його попередника Дональда Трампа, який тепер є кандидатом у президенти на 2024 рік.
На визнання його зусиль президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр удостоїв Байдена найвищою нагородою своєї країни – особливою класу Великого Хреста.
Конфлікт в Україні, розпочатий повномасштабним вторгненням Росії, є найгіршою війною, яку європейський континент пережив з Другої світової війни.
І, як і 80 років тому, Європа звернулася до США за скоординованим лідерством та військовою підтримкою.
Але Байден наголосив, що потрібно зробити ще багато: “Ми повинні продовжувати до перемоги України і досягнення справедливого і сталого миру… Ми повинні підтримувати нашу допомогу.”
Багато що буде залежати від того, хто виграє вибори в США в листопаді.
Європа покладається на військову допомогу США, щоб підтримати Україну. Берлін є другим за величиною донором після Вашингтона, хоча обсяги допомоги значно менші в порівнянні з союзником через Атлантику.
Ті часи американських щедрот очікується, що закінчаться, як тільки Байден залишить Білий дім.
Навіть якщо кандидата від демократів Камалу Харріс оберуть наступним президентом США, вважається, що Конгрес, ймовірно, звернеться до інших пріоритетів зовнішньої політики, таких як Китай і Тайвань.
Що стосується Трампа, то під час його адміністрації (2016-2020) відносини з НАТО – трансатлантичним військовим альянсом, що існує з часів Другої світової війни – були відомі своїми тиском.
Він відомий своєю симпатією до “сильного чоловіка” президента Росії Володимира Путіна і поки що не заявив публічно, чи хоче, щоб Київ вийшов переможцем з цього конфлікту.
Незважаючи на багато розмов у коридорах НАТО про “підстраховування” європейської оборони перед майбутніми виборами в США, поки що немає ознак, що це насправді відбулося, або що Європа зможе успішно “обійтись без” США у разі потреби.
Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв “Zeitenwende”, історичний перелом, коли його країна перестрибне через тінь свого нацистського минулого і масово інвестуватиме в армію для повного внеску у спільну оборону своїх союзників.
Цього тижня керівники німецької розвідки попередили, що продовження інвестицій Росії в свою армію дозволить їй атакувати НАТО до кінця десятиліття.
Однак запланована військова реформа Німеччини застрягла в бюрократії. Уряд навіть не погодив майбутній оборонний бюджет.
Дипломати повідомляють, що Байден побоюється стійкості Європи, в умовах зростання “втоми від України”, оскільки союзники в Європі стикаються з власними внутрішніми проблемами.
Шольц під тиском вдома, з боку популярних крайніх правих і крайніх лівих, обидва з яких схильні до російського наративу, перед загальними виборами наступного року.
У п’ятницю Шольц і Байден були разом у Берліні з іншими важливими донорами України – Великобританією та Францією.
“Квадр”, як називають ці чотири великі НАТО в поважному тоні, також обговорили Іран та ширший Близький Схід. У спільній заяві вони підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Київ.
Британський прем’єр-міністр Сер Кейр Стармер зазначив, що Росія стає слабшою, і що війна поглинає 40% бюджету Москви.
Він сказав, що вони з іншими лідерами обговорювали “яку ще спроможність, яке ще обладнання та які ще ресурси” вони можуть надати Україні, хоча не вдався до деталей.
Проте саме конкретики, як заявив президент України Володимир Зеленський, не вистачає в його “плані перемоги”. Конкретики, як-от офіційне запрошення до НАТО та вільне використання дальньобійних ракет, наданих Великою Британією та Францією. Така прохання досі не було задоволено.
Київ бачить, що Байден активно підтримує, поки той залишає свою посаду, Шольц, ймовірно, програє на наступних загальних виборах у Німеччині, а президент Франції Еммануель Макрон політично ослаблений вдома.
Для України додаткова допомога від своїх найбільших друзів не може надійти швидше. На тлі слабкості на фронті проти Росії, країна перебуває в особливо вразливий момент. Решта Європи також.
