Два з former країни, Молдова та Грузія, найближчими днями проведуть важливі голосування, які вирішать їх майбутній шлях у Європі.
Обидві країни відчули вплив війни Росії в Україні і є колишніми радянськими республіками.
Молдова: Референдум за євроінтеграцію
У Молдові проєвропейський президент Майя Санду є фаворитом на президентських виборах, які відбудуться разом із референдумом про закріплення курс на членство в ЄС у конституції.
Громадяни Молдови голосуватимуть у неділю. Голосування “за” консолідує статус Молдови як прозахідної країни, орієнтованої на ЄС, і водночас вимагатиме тривалих демократичних та правових реформ.
Останні опитування показали, що понад 63% виборців підтримують кампанію “за”. Однак багато в проєвропейському таборі заявили про російські спроби дезінформації та впливу на результати голосування.
Зараз у Молдові проживає понад 2,5 мільйона осіб, з яких 1,2 мільйона живуть за кордоном.
Кандидатами на пост президента є Майя Санду та Олександр Стояногло, колишній генеральний прокурор Молдови, який здивував багатьох, оголосивши про свій намір балотуватися у липні, під підтримкою проросійської Партії соціалістів.
Загрози з боку Росії
Санду має високі шанси на перемогу. Але попри це, протистояння в Молдові з потенційним втручанням Росії залишається серйозною загрозою. Останніми днями було виявлено, що 130 тисяч молдаван отримали грошові перекази з Росії як хабарі на підтримку кандидатів, дружніх до Кремля.
Крім того, поліція пов’язує випадки вандалізму та дезінформаційні кампанії в соцмережах з екс-кандидатом Іланом Шором, бізнесменом, засудженим за шахрайство.
Грузія: Поляризація та тиск Заходу
У Грузії, де відбудуться парламентські вибори 26 жовтня, країна стала сильно поляризованою. Греко-американська демократія під тиском, і правляча партія “Грузинська мрія” піддається звинуваченням у спробах легітимізувати законодавство, що нагадує російське.
Опозиційні партії наголошують на виборі між Європою і Росією, хоча в “Грузинській мрії” відкидають такі заяви.
У грудні минулого року Грузія отримала статус кандидата на вступ до ЄС, але влітку процес був заморожений через новий закони «про іноземний вплив», що спричинило масові протести.
Поки що, хоча “Грузинська мрія” має намір продовжити шлях до ЄС, її популярність падає. Однак опозиційні групи не мають єдності, що може ускладнити формування нового уряду після виборів.
Висновки
Вибори, які відбудуться в обох країнах, можуть суттєво вплинути на їхній європейський курс і суспільно-політичну ситуацію. В умовах зовнішнього тиску та внутрішніх суперечностей важливо, щоб звичайні громадяни мали можливість вільно виражати свої погляди і голосувати за те, що вони вважають за краще.
