Конфлікт між Україною та Росією, що триває вже третій рік, підштовхує обидві сторони до постійного адаптування до нових викликів. Зокрема, зростаюча роль бойових безпілотників, оснащених сучасними сенсорами, перетворила бронетехніку на главну мішень на полі бою. Відповідно до цього, українські та російські військові почали активно використовувати фальшиві танки та бронемашини, щоб збивати ворога з пантелику та змушувати його витрачати боєприпаси на несправжні цілі.
Від дерев’яних каркасів до реалістичних макетів
Якість та складність обманних маневрів варіюється. Наприклад, у мережі можна знайти відео з дерев’яними макетами БМП-1, покритими брезентом, які мають трубу, що імітує гармату. Хоч і можуть ввести в оману розвідувальні дрони, сучасні оптичні системи легко ідентифікують їх як підробки.
Проте, є й складніші пастки. Українські сили, наприклад, створили дерев’яні макети танків Leopard 2A6, які точно повторюють форму та розміри справжньої техніки. Такі моделі доставляються на передові позиції за допомогою військових вантажівок. Деякі з цих приманок вже виконали своє завдання – російські дрони-камікадзе витратили на них кілька високоточних боєприпасів, що суттєво знизило боєздатність окупантів.
Ще один випадок обману стався в Донецькій області, де російські сили атакували макет Leopard 2A4, замаскований спеціальною сіткою для ускладнення ідентифікації.
Надувні приманки як новий рівень маскування
Окрім дерев’яних макетів, обидві сторони почали активно використовувати надувні моделі бронетехніки. На відео з українського безпілотника можна побачити надувні танки Т-72, які здаються реальними на перший погляд, але при детальному аналізі помітні елементи, які видають їхню несправність.
Джерела повідомляють, що надувні макети розробляє російська компанія Rusbal, яка спеціалізується на виготовленні фальшивих військових об’єктів. Україна, в свою чергу, також має аналогічні засоби – чеська компанія InflaTech передала Києву надувні копії танків Leopard 2A4, які вже використовуються на фронті.
Технологічний розвиток пасток
Сучасні приманки значно важче відрізнити від справжніх машин. Деякі з них оснащені:
- інфрачервоними відбивачами, що імітують тепловий підпис справжньої бронетехніки;
- радіолокаційними елементами, які створюють враження активності;
- моторизованими баштами, які рухаються та вводять ворога в оману.
Розвиток технологій робить ці макети ще ефективнішими, змушуючи супротивника витрачати на них дорогі ракети та дрони. Це стає стратегічним інструментом, що допомагає обом сторонам захищати свою техніку та заплутувати противника.
Технологічний прогрес у цій галузі не стоїть на місці. Американська компанія I2K Defense, що спеціалізується на виробництві надувних військових систем, оприлюднила звіт із прогнозами на майбутнє. Вони вважають, що нові моделі будуть виготовлені з надміцних тканин, що підвищить їхню стійкість, а автономні системи дозволять швидше їх встановлювати.
В Україні компанія TEMERLAND Military Solutions розробила концепцію “активних муляжів” – фальшиві танкові рами, встановлені на цивільних вантажівках, якими можна дистанційно керувати. Це ускладнює розпізнавання для ворожих дронів і артилерії. В майбутньому можливе вдосконалення цієї технології за рахунок автономного руху, що мінімізує ризики для операторів.
У контексті продовження війни та обмежених ресурсів, фіктивна техніка стає важливим інструментом у веденні бойових дій. Тим не менш, в умовах розвитку дронів та технологій візуалізації макети мусять ставати ще реалістичнішими, аби зберігати свою ефективність. Розвиток у цьому напрямку формує нові методи захисту бронетанкових підрозділів і ймовірно, отримає ще ширше застосування в майбутньому.
