У Lancaster House, що сонце освітлювало, зібралися європейські лідери, щоб визначити шлях уперед для України.
Однак над самітом нависла хмара сумнівів у величному колишньому королівському палаці в центрі Лондона.
Це сталося у вигляді запитання – чи варто все це? Чи було це зібрання європейських держав достатнім, аби змінити дипломатичну ситуацію? Чи США вирішили діяти самостійно у пошуку припинення вогню на Україні?
Відповідь прем’єра була однозначною: Європа все ще має роль. Він зазначив, що Великобританія, Франція та інші держави працюватимуть з Україною над планом, щоб зупинити бойові дії, а потім обговорять цей план зі США.
Він також підкреслив, що Європа продовжить забезпечувати військову допомогу, і в разі мирної угоди посилить обороноздатність України, формуючи її “збройні сили та прикордонну оборону”, щоб забезпечити, що “Україна може отримувати боєприпаси, фінансування та обладнання для самозахисту”, згідно з офіційними висновками саміту.
Сир Кір підкреслив, що буде “коаліція охочих”, щоб захищати Україну і гарантувати мир.
Хто чи що це включатиме поки не ясно. Прем’єр лише зазначив, що буде “сила, що складається з європейських та інших партнерів”.
Великобританія та Франція вже заявили, що готові розгорнути свої війська в Україні для стримування російської агресії.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що метою є перетворення України на “сталевого їжака, що є не переварним для потенційних загарбників”.
Схоже, мета полягає в тому, щоб укріпити європейську пропозицію щодо післявоєнних гарантій безпеки для України й спробувати переконати Дональда Трампа пообіцяти підтримку військового США.
Проте президент досі не проявляв готовності йти цим шляхом, вказуючи на присутність американських гірничих компаній в Україні як достатню умову для підтримки миру.
Сир Кір не розділяє цю думку, прямо зазначаючи, що “для підтримки миру на нашому континенті та для успіху ця зусилля повинні мати сильну підтримку США”.
Цей саміт, по суті, був спробою Європи взяти на себе частину дипломатичної відповідальності. В останні тижні зусилля щодо завершення бойових дій в Україні очолював Трамп, спілкуючись з президентом Росії Володимиром Путіним та його українським колегою Володимиром Зеленським.
Європейці також прагнули знайти способи відновлення трансатлантичного альянсу, який, здавалося, досить крихкий після конфронтації між Трампом та Зеленським у овальному кабінеті в п’ятницю.
Останніми тижнями адміністрація США випробовувала своїх європейських союзників, ставлячи під сумнів їхню демократію, голосуючи проти них в ООН і, через президента, що уособлює силу, Ілона Маска, заявляючи, що навіть США мали б вийти з НАТО.
Саміт у Лондоні був спробою прем’єра як заспокоїти дипломатичні настрої, так і зміцнити дипломатичні зусилля. Дипломати повідомили про чітку рішучість за столом підтримувати Україну, але також розвинути бажання Трампа знайти мир.
Однак, підвищення активності Європи – лише половина історії, і багато залежить від того, чи готові США грати свою роль.
Дипломати вказують на те, що США готові зменшити напруження з Зеленським, проте повідомлення в неділю були змішаними. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Американська сторона готова співпрацювати з Україною, але радник з національної безпеки Майк Уолтц зазначив, що Зеленському, можливо, доведеться піти у відставку в рамках будь-якого мирного договору.
Отже, результати саміту в Lancaster House, здавалося, свідчили про єдиний європейський фронт на підтримку Зеленського, обіцяючи більше військової допомоги Україні. Але хмара, що нависає над лондонським небом, все ще залишається: що далі робитимуть Сполучені Штати? І це поки що неясно. Трамп і його заступник чітко висловили свою неприязнь до Зеленського та довіру Путіну.
