Науковці провели дослідження рештків молодого чоловіка, що загинув у давньоримському місті Геркуланумі під час руйнівного виверження Везувію у 79 році нашої ери. Виявилося, що його мозок зберігся, і внаслідок високих температур, він перетворився на скло.
За словами дослідників, загиблому було близько 20 років, і він, ймовірно, виконував обов’язки охоронця колегії августів, тобто жерців імператорського культу. Скелет молодого чоловіка знайшли неподалік від місця цієї будівлі, в черепі та хребті якого залишилися склоподібні рештки.
Вчені провели хімічний аналіз зразків і виявили присутність білків та жирних кислот, характерних для мозкової тканини. Це свідчить про те, що мозок міг бути вижившим на короткий час після виверження, перш ніж переплавитися під величезним тиском і температурою.
Дослідники з’ясували, що мозкові тканини швидко нагрілися до температури близько 510 °C, а потім охолонули. Це відбулося в умовах, коли тіло чоловіка ненадовго було вкрито хмарою попелу, що зменшило вплив високих температур.
Частини черепа і хребта, ймовірно, захистили мозок від прямих контакту з розпеченими вулканічними викидами, що запобігло повному випаровуванню тканин. Коли температура зрештою зменшилася, мозкові тканини затверділи, ставши схожими на скло – цей процес аналогічний твердненню розплавленого скла.
Це відкриття є єдиним відомим випадком збереження мозкових тканин у склоподібній формі. Протягом розкопок у районі Везувію було виявлено близько 2 000 тіл, але жодного подібного прикладу більше не виявлено.
Дослідження відкриває нові можливості для вивчення фізичних процесів, що відбувалися під час виверження вулкана, а також пояснює, як гинули жителі Помпеїв та навколишніх районів.
