Київ вже не виглядає як місто, яке потерпає від війни, як це було три роки тому. Крамниці відкриті, а комутери затримуються у заторах дорогою на роботу. Але з моменту, коли 12 лютого цього року президент США Дональд Трамп зателефонував до Володимира Путіна, уявлення про національну загрозу знову повернулось. Українці раніше обурювались через те, як президент Джо Байден стримував постачання озброєння, але в той же час розуміли, на чиєму боці він.
Натомість, Дональд Трамп виступив з низкою перебільшень, напівправд та відвертих брехні про війну, що відлунюють думки президента Путіна. Серед них — його відмова визнати президента України Володимира Зеленського як легітимного лідера, що заслуговує місця за столом переговорів між США та Росією.
Найбільшою брехнею, яку сказав Трамп, є те, що Україна розпочала війну. Його стратегія переговорів полягає в тому, щоб пропонувати поступки, навіть до початку серйозних переговорів. Натомість, щоб натиснути на країну, яка порушила міжнародне право, вторгнувшись до сусіда, він поклав тягар на Україну.
Останніми днями, коли Трамп продовжував ображати президента України, я зустрівся з Ігорем Брусилом, старшим радником Зеленського. Брусил підтвердив тиск, який чинить Трамп.
Через три роки війни, хоч Київ і відновився, нічна тривога триває, адже повітряні сили виявляють запущені російські ракети та дрони. Війна стала ближчою та більш небезпечною вздовж лінії фронту, що тягнеться понад 1,000 км від північного кордону з Росією до Чорного моря.
3 роки тому війна далася взнаки не лише на полі бою. Численні українські військові, які за цей час зуміли адаптуватись і навчитися боротись, тепер чекають на нові виклики. Водночас, є небезпека, що рішення, прийняті на міжнародному рівні можуть катастрофічно вплинути на життя самих українців.
Однак, молодість і рішучість українців призводять до оглушливих закликів до дії, як-от плани повернутися до боротьби з агресором, ведучи надії на підтримку від Заходу.
Ситуація з українським фронтом продовжує одухотворювати націю, в той час, коли зовнішні фактори, на зразок політичних ігор Трампа, створюють тінь невизначеності. Чи готові світові лідери порозумітися з різкими змінами, чи пішли знову в невизначеність?
