Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) Європейського Союзу викликав дебати щодо його негативних наслідків, особливо для країн, що розвиваються, таLeast Developed Countries (LDCs). Реформа CBAM має стати пріоритетом для ЄС не лише з погляду кліматичної справедливості, але й у контексті геополітичних міркувань.
З моменту впровадження європейської «Зеленої угоди», яка має на меті декарбонізувати економіку ЄС до 2050 року, з’явилася потреба у вищій міжнародній амбіції у боротьбі зі зміною клімату. Європейська комісія визначила втрату вуглецю як потенційний негативний ефект зусиль ЄС зі скорочення викидів, якщо міжнародні зусилля залишаться низькими.
Введення CBAM викликане необхідністю запобігання перенесенню виробництва в країни з менш суворими екологічними вимогами, що може призвести до збільшення глобальних викидів. CBAM запроваджує митний податок, що істотно вплине на багато країн, тому важливо розглянути вразливість торгових партнерів ЄС, зокрема країн, що розвиваються.
Спочатку CBAM був запропонований на основі трьох основних динамік, які можуть збільшити вразливість країн, що розвиваються. Першою є зростання попиту на енергію, яке призводить до потреби інвестувати в енергетичні системи, що інтенсивно використовують вугілля. Другий фактор — відсутність фінансових і технічних ресурсів для переходу до чистих енергетичних систем. Третій — висока вартість декарбонізації енергоємних галузей.
Результати досліджень показали, що країни, які постраждають найбільше від CBAM, — це країни з високою залежністю від експорту вуглецевоємних товарів, такі як Мозамбік, Сербія, України та інші. Багато з цих країн є або бідними країнами, або країнами, що розвиваються в сусідстві ЄС, і мають вищу вразливість до наслідків CBAM.
Важливо, щоб ЄС розглянув соціально-економічний вплив CBAM та наполягав на збільшенні кількості виключень для країн з низьким рівнем доходу. Крім того, необхідно переосмислити політику CBAM з точки зору міжнародних відносин та геополітики.
Таким чином, для успішної реалізації CBAM необхідно впроваджувати механізми, які допоможуть зменшити негативні наслідки його дії на найбільш уразливі країни, включаючи перерозподіл доходів від CBAM на користь цих держав.
