Головні напрямки співпраці між ЄС і Туреччиною в умовах змін

Відносини між Туреччиною та ЄС за останні роки стрімко розвиваються. Сьогодні цим двом сторонам слід поглибити свої стосунки, працюючи над питаннями, які є життєво важливими для обох сторін.

Співпраця між Анкарою та Брюсселем виходить за рамки можливого вступу Туреччини до Європейського союзу (ЄС). Це стосунки, що мають різнобічний характер, однак потребують поглиблення та модернізації. Незважаючи на те, що статус кандидата Туреччини на вступ до ЄС слід підтримувати, Анкара та Брюссель мають вжити заходів для оновлення партнерства та значного поліпшення співпраці по актуальним викликам.

Поглиблення торгової та економічної інтеграції

Брюсселю та Анкарі слід суттєво оновити митний союз. Неможлива участь Туреччини в TTIP, не вимагаючи від країни здійснення значних реформ.

Обговорення проблем судочинства та верховенства права в Туреччині

Наслідком цього може стати виключення глав 23 і 24 переговорів про вступ з існуючої блокади.

Удосконалення діалогу про мобільність та міграцію

Дорожня карта щодо лібералізації візового режиму, розпочата у 2013 році, а також угода про реадмісію для нелегальних мігрантів повинні бути швидко виконані.

Спільні дії в рамках криз у Сирії та Іраку

Обидві сторони мають врахувати, зокрема гуманітарну допомогу, створення безпечних зон для переміщених осіб та взаємини з сирійською опозицією.

Співпраця у боротьбі з тероризмом

Брюссель, ключові столиці ЄС та Анкара повинні налагодити більш ефективні канали комунікації для оперативного обміну чутливою інформацією.

Головною характеристикою цих щільних і складних відносин є те, що вони здійснюються через безліч різноманітних режимів, форумів і процедур без великої узгодженості між ними. Труднощі, з якими стикається процес вступу Туреччини до ЄС, які наразі є заблокованими, тільки погіршили ситуацію.

Зараз, стикаючись з численними спільними викликами, сторони мають значну можливість підвищити рівень своїх відносин, співпрацюючи для вирішення коротко- та довгострокових питань.

Багато в чому обидві сторони починають з чистого аркуша. Реджеп Тайіп Ердоган став першим безпосередньо обраним президентом Туреччини 28 серпня 2014 року. Новий уряд, очолюваний прем’єр-міністром Ахметом Давутоглу, який прийшов до влади одразу ж після нього, оголосив центральну важливість європейської орієнтації Туреччини.

Ці зміни в турецькому та європейському політичному керівництві збігаються з оприлюдненням нової стратегії ЄС турецьким урядом, а також основними звітами Європейської Комісії.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше у Think Tanks