Дослідження давньоєгипетських мумій розкриває нові аспекти їхньої історії. Вчені з’ясували, що тисячі років тому ці тіла ретельно готували до подорожі в потойбіччя, використовуючи ароматичні олії та віск. І навіть сьогодні мумії мають свій характерний запах.
Методологія дослідження
Група дослідників з Лондонського університетського коледжу та Люблянського університету вивчила запахи мумій, що зберігаються в Єгипетському музеї в Каїрі. Вони відібрали зразки з дев’яти муміфікованих тіл, датованих періодом між 1500 р. до н.е. та 1800 р. н.е.
Експерти використовували новітні хімічні методики для виділення сполук, що виникають під час нагрівання мумій. Далі чотири спеціально підготовлені “нюхачі” описували різні компоненти аромату.
Запахи, що вдалося виявити
Дослідження показало, що основними нотами були:
- Сосна, апельсинова цедра, вишня, герань – результати використання ароматичних олій та смол.
- Ваніль і гіркий мигдаль – ознаки розпаду деревини трун.
- Легкий запах пахощів та трав – наслідок застосування рослин для збереження тіл.
Серед менш приємних ароматів вчені зафіксували запах сиру, блювання та сечі, що з’явилися внаслідок розкладу органічних матеріалів, застосованих при муміфікації.
Чому запах залишаються актуальним?
Професорка Матія Стрліч, керівниця дослідження, зазначила, що хоча використані матеріали з часом змінюються, їхній аромат залишається. До хімічного складу додаються речовини, які використовувалися для консервації та захисту від комах.
Цікаво, що мумії високопоставлених осіб зберігають свої аромати триваліше. Одна з мумій мала труну з золотистою маскою, що свідчило про її елітний статус, і її запах все ще містив характерні нотки бальзамувальних матеріалів.
Значення цього відкриття
Це дослідження стало першим систематичним вивченням запахів мумій і має потенціал допомогти музеям створювати “нюхові ландшафти” для відвідувачів, щоб вони глибше відчули історичну атмосферу.
Співавтор дослідження, директор Єгипетського музею в Каїрі Алі Абдельхалім, підкреслив, що методи муміфікації змінювалися з часом, а аромати мали велике значення. Приємні запахи асоціювались з божественністю та чистотою, тоді як неприємні ознаками тління та розкладання.
