Протягом останніх двох сотень років вчені знайомляться з безліччю людських кісток, виявлених на дні річки Темзи в Англії. Останнє дослідження, яке отримало широке висвітлення у наукових колах, свідчить про те, що більшість з цих останків належать до бронзового та залізного віків. Проте мотиви давніх поховань залишаються загадкою.
Дослідження, опубліковане 28 січня в журналі Antiquity, провело радіовуглецеве датування 30 скелетів, знайдених у водах Темзи, щоб дізнатися більше про період та можливі причини цих незвичайних поховань.
Нікола Артур, провідна авторка дослідження та кураторка Музею природничої історії в Лондоні, зазначила, що багато людей, зокрема мешканці Лондона, були вражені тим, що у Темзі було знайдено сотні людських останків. Вона підкреслила, що хоча людські кістки часто трапляються у водоймах Північно-Західної Європи, масове скупчення останків в Темзі є справді унікальним явищем.
З початку XIX століття вчені почали досліджувати ці знахідки. Раніше висловлювалися теорії, що ці останки могли належати жертвам битв між кельтами та римлянами. Наприкінці XX століття вчені озвучили іншу версію, що тіла могли опинитися у воді через природну ерозію прибережних поховань або навіть внаслідок утоплення.
Нікола Артур висловила основне питання, яке турбує дослідників: як саме ці кістки потрапили у річку? Для цього вони провели чимало радіовуглецевих аналізів.
Результати показали, що останки належать до періоду від 4000 року до нашої ери до 1800 року нашої ери, охоплюючи майже 6000 років. Цікаво, що більшість кісток відносяться до бронзового (2300–800 роки до н. е.) та залізного віків (800 рік до н. е. – 43 рік н. е.) і були знайдені в верхній частині течії Темзи.
Попри нові дані, питання про причини скидання тіл у річку залишається відкритим. Дослідники припускають, що це могло бути частиною ритуальних поховань або жертвопринесень. Подальші дослідження можуть пролити світло на цю таємницю життя наших предків.
