Безпекові угоди між Україною та її партнерами містять важливі зобов’язання щодо забезпечення довгострокових оборонних і стримувальних спроможностей України. Однак існує суттєвий простір для підвищення безпосередності та стійкості цих угод.
Контекст угод та прагнення до безпеки
Програма Росії та Євразії продовжує традицію незалежних досліджень важливих політичних, соціальних і безпекових тенденцій у регіоні, що зазнав змін через війну Росії проти України. Лідери регулярно звертаються до наших аналізів, щоб приймати обґрунтовані політичні рішення.
Сполучені Штати та їхні союзники потребують безперервної, довгострокової політичної рамки для протидії агресії Росії та забезпечення майбутнього України як стійкої демократії, закріпленої в Європі.
Останні події та нові угоди
У липні 2023 року, протягом саміту НАТО у Вільнюсі, лідери країн G7 оголосили про спільну декларацію, яка передбачає співпрацю з Україною в питанні довгострокових двосторонніх зобов’язань з безпеки. Після цього більше двох десятків інших країн також підтвердили свою готовність укласти подібні угоди з Україною. За результатами цього процесу, Україна підписала десятирічні угоди з двадцятьма партнерами, включаючи всі країни G7 та інші європейські держави.
Порівняння нових угод із Будапештським меморандумом
Президент України Володимир Зеленський описував ці угоди як “нові стовпи міжнародного порядку, заснованого на правилах”. Проте, деякі коментатори прирівнювали їх до Будапештського меморандуму, в якому США, Великобританія та Росія надали Україні відносно слабкі зобов’язання щодо безпеки у 1994 році. Цього разу, хоча нові угоди не передбачають зобов’язань щодо взаємної оборони, вони містять більш суттєві та надійні зобов’язання.
Важливість конкретизації зобов’язань
В нових угодах партнери України зобов’язалися, принаймні, підтримувати обсяги військової і іншої допомоги, які вони надавали з початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. Це суттєвий крок для Києва, адже раніше таких зобов’язань не було. Проте існує значний простір для того, щоб зробити ці зобов’язання більш конкретними і стійкими, забезпечуючи переконливий сигнал для Росії щодо підтримки України.
Оптимізація термінології та стандартів
Угода США-Україна містить порівняно відверті політичні зобов’язання, чого не достатньо в угодах інших країн. На порядку денному є необхідність стандартизації термінології та визначень для цілей та оцінки прогресу в силах оборони України.
Довгостроковість і стабільність угод
На час попереднього завершення військових дій, важливо, щоб всі учасники працювали над зміцненням угод, з огляду на їхнє можливе поновлення після завершення активних бойових дій. За умов, коли більшості угод передбачено можливість розриву без причин, важливо, щоб партнери зобов’язалися до довгострокової підтримки.
З такими конструкціями безпекові угоди можуть стати більш надійними, забезпечуючи Україні необхідну підтримку в боротьбі проти російської агресії, утверджуючи її позицію на міжнародній арені.
