Всього день тому Дональд Трамп погрожував багатофронтовою торговою війною з Канадою, Мексикою та Китаєм, яка могла б вивести світову економіку на незвідані території.
Через 24 години ситуація змінилася: тарифи на товари з найближчих сусідів та торгових партнерів США призупинено на 30 днів.
Тим не менш, 10% тарифи на всі імпорти товарів з Китаю вже введені, і Пекін відповів аналогічними заходами. Які ж економічні наслідки цього початкового етапу торгової війни, та чи може це перерости у ширшу конфлікт?
Відповідь Китаю та суть конфлікту
Китай вже підлягає значним тарифам з боку США, які діють з першого терміну Трампа. Однак нові, загальні тарифи на всі товари з Китаю – від іграшок до мобільних телефонів і одягу – є новими і суттєвими.
Обіцяна відповідь Китаю – нові тарифи на імпорт з США, зокрема на нафту, сільськогосподарську техніку та деякі автомобілі – значно менша за масштабом. Проте, це призводить до ситуації, коли країна, яка зазнала тарифів, відчуває необхідність відповісти, щоб продемонструвати своїм громадянам, що її не можна штовхати в спину чужими країнами.
Це є класичним визначенням торгової війни – і економічні історики попереджають, що такі конфлікти зазвичай набирають обертів і можуть швидко вийти з-під контролю.
Політика Трампа та її наслідки
Трамп використовував практично всі можливі обгрунтування для тарифів, від збору податків до стимулювання американського виробництва та перерозподілу торгівлі. Але нещодавні події підтверджують, що новий президент розглядає тарифи як потужний інструмент примушування інших країн до виконання його вимог.
Він погрожував великими та штрафними тарифами Колумбії, коли вона відмовилася приймати вивезених з країни громадян США, але зняв загрозу, коли Богота поступилася.
Білий дім також може вказувати на реакцію Мексики та Канади вчора як доказ того, що загрози тарифів дають результати. Трамп погрожував йти на суперечності з власною угодою про вільну торгівлю в Північній Америці, якщо ці країни не посилять контроль на кордоні. Проте питання про те, наскільки суттєво ці країни підвищили заходи безпеки, залишається відкритим.
Потенційні ризики для економіки
Однак проблема в тому, що використання Білого дому загроз тарифів в такий спосіб призводить до того, що інші країни можуть не відступити – або угоди не досягнуті. Трамп може відчути, що не має вибору, окрім як виконати свої обіцянки, або ризикувати втратити всю свою репутацію. І країна-ціль може відчути необхідність відповісти своїми контрзаходами, навіть якщо вона вважає за краще цього не робити.
Ця динаміка високого ризику – де ситуація може вийти з-під контролю в атмосфері недовіри та політичного тиску – є причиною, чому багато аналітиків та економістів не відчувають спокою у відносинах між США та Канадою та Мексикою.
Вплив на бізнес та інвестиції
Ще один привід для побоювань у багатьох економістів – це можливий негативний вплив на бізнес-інвестиції та впевненість на ринку. Американські автомобільні компанії мають глибоко інтегровану промислову базу між США, Мексикою та Канадою. Запчастини перетинають ці кордони кілька разів під час складання автомобілів.
Введення 25% тарифів на ці переміщення могло б стати катастрофічним для бізнесу. Хоча тарифи на Північну Америку були призупинені, дуже важко передбачити, що виконавці американських або канадських автомобільних компаній незабаром погодяться на подальші інвестиції в ці транскордонні ланцюги постачання.
Глобальні наслідки тарифних загроз
Ці ж ефекти спостерігаються на глобальному рівні. Відповідаючи на тарифні загрози проти Європейського Союзу, скільки американських компаній, ймовірно, хочуть реалізувати свої плани інвестування в Європу – і навпаки? Країни, такі як В’єтнам і Малайзія, непрямо виграли від тарифів США на Китай, коли багато міжнародних компаній перенесли виробництво з Китаю до їхніх територій.
Але що станеться, якщо Трамп загрожуватиме тарифами і їм?
Величезна невизначеність, яку тарифні загрози Трампа вносять в глобальну економіку – навіть якщо вони не завжди переводяться в нові податки – ймовірно, вже почала завдавати шкоду.
