Туреччина активно нарощує свій вплив в Африці, поступово витісняючи Росію з цього стратегічно важливого регіону. Офіційно відомо, що Чад передав Анкарі дві колишні французькі військові бази, розташовані поблизу кордону з Лівією та Суданом.
Згідно з повідомленням лейтенанта Андрія Коваленка, керівника Центру протидії дезінформації РНБО, ця угода свідчить про суттєві зміни в геополітичному балансі в регіоні. “Армія Чаду вже активно користується дронами Bayraktar TB2, а на звільненій французами базі Файя-Ларжо працює технічна група Baykar. Анкара не просто продає дрони, а заходить із повним пакетом військової підтримки, від інструкторів до технічного обслуговування”, — зазначає Коваленко.
Росія намагається закріпитися через хаос
На фоні виходу Франції з Малі, Буркіна-Фасо, Нігеру та скорочення контингентів у Кот-д’Івуарі, Сенегалі та Чаді, Москва намагається зміцнити свої позиції в Африці через так званий “Африканський корпус”. Ця структура, що базується на колишній приватній військовій компанії “Вагнер”, працює у Центральноафриканській Республіці, Нігері та Судані під контролем Міністерства оборони РФ.
Проте, Чад, який залишався останнім прозахідним форпостом у регіоні, тепер, завдяки співпраці з Туреччиною, може значно змінити цю ситуацію.
Туреччина грає системно, Росія – хаотично
Анкара застосовує комплексний підхід для розширення свого впливу: відкриває військові бази, підтримує місцеві уряди та розвиває дипломатичні й економічні зв’язки. Наприклад, у 2002 році Туреччина мала лише 12 посольств в Африці, а в 2022 році їх стало вже 44. Водночас, кількість дипломатичних представництв африканських країн у Туреччині зросла з 10 до 38.
Водночас Кремль втрачає важелі впливу, оскільки Росія більше не є єдиним постачальником зброї для африканських країн, і турецькі безпілотники стають все більш затребуваними. На відміну від Туреччини та Китаю, Росія не може запропонувати африканським країнам нічого, окрім списання старих боргів та порожніх обіцянок щодо будівництва АЕС чи освоєння космосу.
Що це означає для України
Ослаблення Росії в Африці відповідає інтересам України, оскільки Кремль втрачає ще один плацдарм для свого геополітичного впливу. Посилення Туреччини в Чаді, поряд із ситуацією в Лівії, де Росія робить ставку на маршала Хафтара, може стати критичним ударом по можливостям Кремля.
Висновки свідчать, що Росія програє стратегічне протистояння в Африці, а Туреччина з’являється як одна з ключових сил, що витісняють Кремль із цього важливого регіону.
